_pasha
P
С Праздником 
священный шиздец!
ШИ еззь
ЗДЕЦ здесь!
:шарики:
священный шиздец! ШИ еззь
ЗДЕЦ здесь!
:шарики:
священный шиздец! :шарики:
Фу. Малиновое желе. Какая гадость. Как вспомню и тошнитЯ не ем шубу.но если ты приготовишь буду
Но вот хочу сделать пирог из творога без выпечки с желатином.
Такое делала - это вкусно.
Взбиваю желтки с горячим сиропом, перетераю творог, взбиваю сливки.
Отдельно растапливаю желатин.
Соединяю яйца с творогом, взбиваю, добавляю желатин, взбиваю. Потом аккуратно бодавляю сливки- уже не взбиваю, просто лопаткой вмешиваю.
Заливаю в форму, где дно выложено крошкой из печенья с маслом.
И в холодильник.
Потом украшаю. Иногда тонким слоем малинового желе. Это вкусно.
С Праздником
ШИ еззь
ЗДЕЦ здесь!
Представьте ситуацию. Как с крыши падала сосулька и прибила голубя. Внезапно. Как тут можно оптимизировать. Бедный голубь. Жалко его.
Забыли подписать: Дадон
Удивилась слову "суть", и только сейчас поняла, что ты имела в виду муть
А та осенняя не подойдёт? в чем-то сиренево-голубом. Красивая
.
Вот очень правильная мысль: ФАНТАЗИЯ - ткань для украшения существования Души.
Да, иначе бы нашим душам было бы невыносимо тут жить.
А не говорит она потому, что особенно хорошо уже поняла, в какое неудобное, неудачное место (Землю) ей опять пришлось возвращаться.
им скушно
мой еще годный. Так что надо побыстрее использовать
)))я так и делаю. А еще (есть у меня где-то упражнение), надо руки вверх вытягивать, типа тогда вода хорошо желудок промывает, кишечник...
можно переперевести стрелки часов на 10 лет назад (особенно минутную!) - и тогда будет ещьо неродившийся желатин!!!
мой еще годный. Так что надо побыстрее использовать
я так и делаю. А еще (есть у меня где-то упражнение), надо руки вверх вытягивать, типа тогда вода хорошо желудок промывает, кишечник...
Кстати, да... надо заняться этим. А то я поделала его аж 2 раза
Активно треба витягувати.
Придумала новое блюдо - манная каша с печеным яблоком. Думаю, что будет очень вкусно, завтра попробую.
А яблоки пахнут на всю квартиру... мммм...
До чего красиво!интересно...ты не собираешься в ближайшее время приготовить?
Я год назад накупила желатина, думала буду есть, потому что полезно... Ага... пару пачек использовала и на этом все закончилось еще штук 7 валяется
А я ее очень даже ем, но не готовлю. Может мы друг друга дополним?Я не ем шубу.
Чехов як українець. До дня народження Антона Чехова
Давайте поговоримо про українського письменника Антона Павловича Чехова (1860-1904).
«Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко»», – писав А. Чехов українському історику, письменнику, перекладачу та сходознавцю кримськотатарського походження Агатангелу Кримському.
Таганрог, де народився Чехов – як відомо, українське місто, вкрадене Москвою в України. А його батько Павло Ігорович Чехов народився на Полтавщині. У його родині вважали, що своє прізвище вони отримали від предка чеха.
Майбутній письменник з дитинства багато спілкувався і з батьком, і зі своєю бабусею, українкою Єфросинією Шимко. Фахівці добре знають, що в дитячі роки в будинку Чехових в Таганрозі (до речі, їхній будинок – типово українська саманна хата) постійно звучала українська мова. Діти слухали українські пісні та грали в домашніх виставах по-українськи, наприклад, про «Чупруна та Чупруниху». Пізніше письменник навіть відобразив у своїй творчості українські пісенні мотиви – «Не женися на багатiй» – в повісті «Три роки».
За спогадами і листами Чехова і його родичів [Чехов А.П. Твори. М., 1987. – Т. 7, 12, 13, 17], значний інтерес до української культури прищепила письменнику сім’я українських поміщиків потомствених дворян Линтварьових. В їхній садибі в слободі Лука в Сумському повіті Чехов жив разом з родиною влітку 1888 і 1889 років. Тут він лікував хворих, брав численних друзів і знайомих. Звідси він вирушав подорожувати по Україні. Історик з міста Суми Наталія Вікторівна Лобко встановилa, що родоначальником роду Линтварьових був козацький сотник Андрій Марченко, тому припускає, що ця сім’я отримала свої землі під час заселення Лівобережної України в нагороду за військову службу після Визвольної війни українців від поляків під керівництвом Богдана Хмельницького. Особливо цікавив Чехова той факт, що предки Лінтварьових дружили з відомим філософом Г. Сковородою, а батьки – схилялися перед Тарасом Шевченком. Дві доньки господарки садиби – Зінаїда Михайлівна і Олена Михайлівна Линтварьови – були одними з перших жінок-лікарів в Російській імперії.
Чехов також дружив з різними представниками української інтелігенції, наприклад, з актрисою Марією Заньковецькою, яка вважається головним прообразом Ніни Зарічної з «Чайки». Антон Чехов вважав її талант «страшною силою».
Порушуючи закони Російської імперії, Чехов розсилав друзям і знайомим зарубіжні випуски української літератури, заборонені в Росії Емським указом: «Вельмишановний Павло Федорович, надсилаю Вам для бібліотеки трохи книг і, між іншим, три номери львівського журналу «Літературно-науковий вісник». Так як малоросійські журнали, що видаються в Австрії, наскільки мені відомо, не пускаються цензурою в Росію, то доведеться ці три номери тримати в бібліотеці під забороною» (Лист П. Ф. Іорданову).
привет