Тарас Чорновіл
8 хв. ·
Чи є тут хтось, хто може впевнено назвати себе дуже хорошим спеціалістом із конституційного права. Бо невпевнено назвати себе просто хорошим знавцем Конституції та азів конституційного права я й сам можу. Але зараз хочу зрозуміти: чи це я щось не розумію, чи хтось в юридичному управлінні АП трохи підгуляв? Мова про таку новину: Президент вносить законопроект, згідно з яким можна позбавляти українського громадянства дерслужбовців і депутатів, які "свідомо й добровільно набули громадянства іншої держави". Я б подумав, що це фейк, якби не почув новину у виконанні представника Президента у ВРУ.
Я добре знаю, як виписати закон, щоб особи з подвійним громадянством мусили офіційно декларувати цей факт, як ввести відповідальність за приховування подвійного громадянства, як ввести заборону на держслужбу та посади з доступом до держтаємниці, службу в силових структурах тощо для осіб з множинним громадянством. Але я не уявляю, як реалізувати саме таку пропозицію. Не розумію у двох пунктах: 1) як юридично коректно "відділити козлів від баранів", чи в перекладі з біблійної на юридичну мову - відділити правозастосування щодо простих громадян від такого ж стосовно чиновників і депутатів? 2) як позбавити громадянства громадянина України, якщо це напряму заборонено статтею 25 Конституції.
Ось дві статті в Конституції, які стосуються громадянства:
Розділ 1. Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Розділ 2. Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Ст.4 Вводить норму про єдине громадянство, але не забороняє набування інших. Це лише твердження, що держава Україна не визнає за своїми громадянами інших громадянств і додаткових прав і зобов'язань, які з них випливають. Змінити таку статтю доволі складно, бо це перший розділ, а зміни до нього вносяться за стандартною процедурою + референдум. Тут є посилання на закон, але він не може суперечити наступній нормі ст.25, яка прямо забороняє примусове позбавлення громадянства і так само прямо не допускає обмеження людини в праві самостійно попрощатися з громадянством.
Може тут закладена ідея виписати норму закону так, щоб факт добровільного прийняття другого громадянства прирівнювався до власноручно написаної заяви про відмову від громадянства українського... Але я дуже сумніваюся в конституційності такої норми в звичайному законі, принаймні в Конституційному Суді це легко розбити.
Тому або я чогось не розумію, або від Президента мав би поступити не законопроект, а проект змін до Конституції. То хтось просвітить мене недосвідченого?