Свирид Опанасович
около часа назад
Ну шо, субота подкралась якто незаметно, я смотрю большинство ще спить, то дід набігавшись і натренірувавшись зранку, як кінь, приступає до традиційного огляду главних международних новостєй. Шоб як ото ви нарешті попрокидаєтесь, було вам шо почитати до ранкової кави, чи чаю. Хотя дід совітує гарно поснідати і пити морковний сік. Або любий другий натуральний. Бо українці мають вести здоровий образ жізні, бути всігда здоровими і крепкими та жити до ста год каждий. Мінімум. Но то таке, каждий рішає собі як хоче, наливайте собі хто шо хоче, вмощуйтеся і читайте. Ітак, начньом.
Традиційно вже вкотре дєдушка начинає огляд подій з нашої бойової красуні Наді Савченко, бо щитає, шо ніякі політичні собитія не мають нам затуляти судьбу конкретної людини. Надєжда – дідова гордість і дідова тривога. Порох найшов час і написав Наді письмо лічного содєржанія, в котором просить Надю дєржаться і не унивать. Консул одніс письмо в Воронєж і Надя тут же вшкварила Пороху епічний ответ, которий дєдушка без гордості за Надю, за українських бойових дівчат і вообще за наш народ читать не може. Почитайте самі, оно того стоїть.
Шото дєдушке підказує, шо наступні тижні можуть стать вирішальними в дєлє содержанія Наді в плєну, в Мордорі і ета подказка не результат спірітічеського сєанса, а холодний і трезвий аналіз імеющихся фактов. Щоправда, трудно буть до конца уверенним в правильності аналіза, кагда імееш дєло с напуганним до всирачки шизофреніком. А Хуйло іменно таков. В любом случає, держим за Надю кулаки і зорко стежимо за дєйствіями всіх главних персонажей етого дєла. Ідьом дальше.
Главне международне собитіє вчорашнього дня состоялось учора в Нью-Йорку, в залє засєданій Совета Безопасності ООН. Про ето засєданіє дід вже вчора писав, потому повторяться не буде. Скаже лише, шо всьо пройшло, як по нотам, учасники партітуру знали і виступили слаженним хором. Чуркін, правда, не дуже порадував. Дід ожидав од нього більшого натхнення і болєє яркой ісполнітєльской хуйні. Но вже як получилося. Правда, кагда он сказав: “Нєльзя приносить в жертву своим амбициям будущее целого народа... Народа Украины”, дід подумав, шо никагда Чуркін нє бил так блізко к провалу. А так, він здєлав чудєсну рекламу 5 каналу, Порох йому за це какби должен.
Послєдовавший на фоні засідання Совбеза залп заявлєній мірових лідєров, касающийся віновніков збиття малазійського Боїнга і ужесточенія санкцій проти Хуйлостана дєдушка оцінює в качестве воздушного поцелуя лічно Хуйлу. Мірові лідєри дали нашому миршавому пацієнту недвусмислєнно понять: “Всьо, шо тєбе рассказала од нашого імені бундесфрау Меркель – правда. Патаму – не виябуйся”. Заявлєнія хуйлостанських представітєлєй, того же Лаврова, угрожавшего точечними ударами, дід щитає гавкотом собаки, яку заганяють в будку.
Сіпаратісти з наіболєє развитой інтуїцієй вже поняли шо й до чого і самі трусліві з них вже подумують якби сваліть нєзаметнєє. Їхнім лідєрам незаметно сваліть не удайотся, і побег Пушиліна тому пример.
З другой сторони, дєдушка всьо ждав кагда же наконєц появятся перебежчики з Хуйлостана, поскольку ето важний індікатор, і наконєц дождався. Старший лєйтєнант погранслужби Хуйлостана Ілья Богданов у появившемся вчора вечером відеообращенії звинуватив свойо главнокомандующе Хуйло в разжиганії войни і виразив желаніє бороться на стороні Україні в качестве простого добровольця. Первий пошол.
Дід не ослабляє зоркості наблюдая за кулуарними процесами в Євросоюзі і хотя там ідуть собитія второстєпенной важності, они не лішени нєкоторой інтрігі, інтєресной разве что естетам од політікі. Діду, як і всякому сєльському стратєгу, не чуждо чувство прекрасного, потому процесс формірованія нового состава Єврокомісії діду тоже інтєресєн. Як буде шось цікаве і важне, чим стоїть поділитися, дід обізатєльно розкаже.
Намного болєє важні собитія проісходять січас в Ізраїлі, вокруг сєктора Газа. Дід давно говорить, шо за безпричинной актівізацієй палєстінських зомбі явственно проглядує миршавий лік Хуйла, потому тамошні собитія целесообразно рассматрювать в качестве іншого фронта одной і той же войни. Ізраільська воєнщина, за успіхи якої дєдушка постоянно держить кулаки, витворяє шо хоче, дємонстріруя нам всякі трюки та прийомчики, наводящі на тірорістов шок і трепет. Дід надіється, шо наша українська воєнщина уважно конспектірує – де ж іще получить кращий мастер-клас од лучшіх мірових звьозд первой величини. Дід тіки просить ізраїльську воєнщину помнить про необхідність збереження життя та здоров’я своїх воїнів, бо в них є мами. Українську воєнщину дід тоже закликає помнить, шо і в наших воїнів тоже єсть мами. А мам розстраювать нікак нєльзя. Грех ето.
Сили АТО установили контроль над юго-восточной частью Луганська і по всім признакам сіпаратісти можуть чувствувать сєбя наканунє грандіозного шухера. Пожелаєм нашим Воїнам удачі в боях і шоб ворожі кулі їх минали. всячеські поддержуєм Армію. В ній наша главна защита, опора і запорука майбутніх перемог.
На наступному тижні возможна ратификація у ВРУ Угоди про асоціацію между Україной і ЄС, по крайнєй мере внутрішньодержавні процедури, о которих дід писав раньше, завершені. Вісокопоставлений чіновник з Кабміну вчора заявив, шо всьо к ратіфікації готово. Вніматєльно наблюдаєм. Єслі Угода буде ратіфіцірувана, ето стане лучшим ответом на стєнанія і візгі панікйоров та істєрічок, шо нас будтоби хтото сліває, шо кругом предатєлі і враги. Таким гражданам дід строго показує на стоящий в углу лом, бо ободряюща ломотерапія показала себе наіболєє ефектівним способом борьби з внутрішніми підарасами. І вообще, дід не раз казав, шо на войнє побеждає той у кого дух твьорже, взор яснєє, а яйця крепче. Так шо на будущее – панікйоров і істєрічок дід щитає або врагами, або полєзними врагу ідіотами. І тих, і других дід призиває нещадно пиздить ломом.
Минулий тиждень позначився всплєском моторошних новостєй з трупами в качестве главних персонажей етой затянувшейся дьявольской п’єси. То сіпаратісти розказують якусь хуйню, шо в малазійськом Боїнге на самом дєлє перевозили нєсвежі трупи, які туда якоби грузив лічно Обама. То якіто зомбі на захвачених сіпаратістими територіях риються в карманах загиблих пасажирів. То трупи сотнями звозять в Донєцк, наверно для якихось ритуальних целєй. Но победа в номінації “Нєкрофіл 80 лвл” уходить всьо же на Кавказ. Ім’я победітєля – Рамзанка Дыров. Етот ізвесний шалун вчора любовно розмістив в свойом бложике фотографію трупа Доку Умарова, котору сопроводив хвастлівим коментом. Хуйло-пропаганден-машін тут же подхватила ету новость і распространила среді восторжених ватніків. Рупор гавноновостєй Лайф-гнусь (ето котора перва по срачним новостям) захльобується от восторга какой же Рамзанка умний і красівий. Всьо би нічого, каже дід, но в Хуйлостанє з їхньою окончатєльно рухнувшей кришей, кандідатура Рамзанки Дырова всірйоз рассматрюється в качестве преємніка Хуйла на велікодєржавном тронє. А шо? Опит жізні под правлєнієм кавказця єсть, ватнікам даже нравицця. Іменно етой полной неопредєльонностью з вопросом до кого перейде в случаї чого ядєрний чемоданчик, як щітає дєдушка, і об’ясняється ювелірна осторожность Запада в отношенії Хуйлостана і лічно Хуйла.
Ну вот в принципі и всьо на даний момент. Дєдушка собірається щас у Главний воєнний шпиталь, де провідає нашого воїна Ромку Федоріна, про которого вже писав раньше і собирається писать впредь. Наш долг помагать і Армії і пораненим бійцям, хто чим може. Бо вони наші. А Ромці ми обізатєльно поможемо. І протез буде самий лучший в міре. Дід даже начав мечтать, як ми колись Ромку оженимо. І єслі діда тоже позовуть на свадьбу, то так уж і бить – йобну чарку та і врежу гопака! А шо?
Залишаємось бодрими і сильними, панікйоров і істєрічок нещадно приводим в чувство ломотерапієй, занімаємся спортом, помагаєм Армії, держим кулаки за Надєжду і читаєм Мурзікньюс.
І дивимся, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.
