Історія до кави)
Ранній ранок. В дорогу.
Самовпевнено вихожу з мінімальним запасом часу. На вулиці *яка несподіванка* дуже слизько. Настільки, що десь через 50 метрів від дому я здаюсь і викликаю таксі.
Дівчина озвучила суму 330 грн і я передумала здаватись, проповзла ще 50 метрів до дороги і далі по асфальту, благо що субота і мало машин.
Метро.
Люб'язний чоловік пропонує піднести мені сумку. Питає, ви мабуть до чоловіка приїхали? Та нє, кажу, я тут живу, а до чоловіка їзжу. За кілька наступних зупинок дізналась, що його зять військовий, а він сам з дочкою і онуком виїзжав, а потім повернувся. Встигли обговорити мої жигулі і його роботу пов'язану з запчастинами, спитався чи що може треба.
Каже - ви справжня українка.
Ну а що, якщо воно канєшно.😎
Хлорофіл з сирником пішли як в суху землю,
@fershtein бачиш як я сукуленти використовую) дуже зручно. Це алое з легендарних теплиць на Ландау.😎
)
