Без сумніву
Чогось на західній особливі дощі. Я довгі роки згадувала один дощовий день у Рахові
Сутінки, мокрі витрини і бруківка, жовті фонарі, химерні постаті перехожих під зонтиками..
Можливо...не думала по це
У мене кілька особливих дощів.
і навіть вже не звертаєш уваги на дощі і похмуре небо, коли потрібно десь йти
Що найцікавіше, римування дуже сприяє вивченню :
та ще сталося вивчення в обратному порядку, бо стільки начиталася віршів з неправильними наголосами, що тепер їх запам'ятала і тягне читати саме так 
Можливо...не думала по це
У мене кілька особливих дощів.
А Сашка свій намет не завалював, у нього такий був старовинний польський для кемпінгу, двокімнатний. Сашко висів на каркасі як павук і потім розповідав: "Вишу, тримаю і думаю - зараз відірве і я літатиму над морем, як величезний кажан
Ні, але їх набагато важце складати, особливо людині, яке не дуже гарно знає мову, бо там дуже строго з наголосами і закінченням. А в звичайному, якщо щось не всістилося, то можна просто додати ще один рядок
Оце вже точно, я стільки вже часу провела зі словниками
мова різно кольорова, і наголос може бути всюди
Чомусь згадалися три дощі. Мені років 17, я біжу Пушкінською, на мені біло-блакитне плаття і білі сандалики, зверху ллє, під ногами потоп, люди поховалися під балкони і кричать, махають мені - Давай до нас! І я теж ховаюсь і ми там всі разом стоїмо мокрі та сміємось
Інший у Криму, з подругою ховаємось під деревами та переживаємо, що нас зараз змиє в морі, а потім сміємося, чого переживати все одно мокрі
Третій також у Криму. Дощ, буря, шквал. Намети завалили, залізли до машин. У нас велика, я лежу і відчуваю як цього залізного бегемота вітром піднімає на ресорах і радію, що дорогу через виноградник розмиє і завтра ми точно не поїдемо
щось у тебе є якісь танці з літерами, вони збентежені чомусь
Або як мені казав АйтішНек "заліпли клавіші"
яка в вас з Тірхен файна розмова...імхо..Чомусь згадалися три дощі.Мені років 17, я біжу Пушкінською, на мені біло-блакитне плаття і білі сандалики, зверху ллє, під ногами потоп, люди поховалися під балкони і кричать, махають мені - Давай до нас! І я теж ховаюсь і ми там всі разом стоїмо мокрі та сміємось
Інший у Криму, з подругою ховаємось під деревами та переживаємо, що нас зараз змиє в морі, а потім сміємося, чого переживати все одно мокрі
Третій також у Криму. Дощ, буря, шквал. Намети завалили, залізли до машин. У нас велика, я лежу і відчуваю як цього залізного бегемота вітром піднімає на ресорах і радію, що дорогу через виноградник розмиє і завтра ми точно не поїдемо
