Helga
Бо як ще можна розповідати про бабу й діда, які мене винянчили, і про найкращі часи - дитинство?
То ж про продукти.
1. М'ясо. Здебільшого це була свинина. Свиней різали двічи на рік: перед Різдвом і в кінці серпня. В кінці серпня різали тому, що у нас закінчувались канікули
І ми всією оравою їхали на Херсон, тягнучи здоровезні торби з усяким їдлом, бо без тих торб хрін би ми прожили в щасліві радянські і пострадянські часи.
Менше з тим, про зберігання. М'ясо баба закривала в банки. Частину проварювала в розсолі, а частину сиримСтрелка «Вниз»
Просто брала сирі шматки м'яса, обмакувала в сіль, щільно складала в 3-літрові банки и закривала кришками. Як оте сире м'ясо зберігалось мсяцями, я хз, але воно точно було смачнішим в борщі, ніж приварене. Банки стояли під кроваттю, або в коморі.
Ще у нас були кури, кролі, пізніше качки і гусі - але то все вирізалось під від'їзд когось на Херсон, тому клопоту зі зберігання такого м'яса баба не мала.
Ще з м'яса робили ковбаси (з крові - крив'янки). Ковбаси відразу готували, складали у макітри і заливали смальцем.
Взимку зберігали в коморі, влітку - в погребі. Могло стояти кілька місяців.
2. Сало. За зберігання сала відповідав дід. Частину нарізали невеликими шматками, обжарювали в печі, складали в банки, заливали розтопленим смальцем і закривали кришками. Зберігалось роками.
Але найкраще сало просто нарізали рівними пластами (тут, мабуть, треба згадати, що сало вважалось добрим, якщо воно було завтовшки, як долоня), складали в дерев'яну скриню, щедро пересипали сіллю, і так воно стояло в коморі по півроку, а то й більше).
Звісно, зверху воно жовтіло, але коли верхній шар зрізали, то в середині вас чекала справжня насолода - м'яке (таке, що губами можна було відірвати) і в міру просолене сальце. А старим салом баба затовкувала борщ, або згодовувала його свиням.
3. Яйця. Яйця баба завжди збирала. На Херсон. І зберігались собі ті яйця місяцями, просто лежачи в мисках в коморі. І не псувались. А так яєчню баба з дідом смажили дуже рідко. Бо яйця треба було збирати. Потім кожне яєчко загортували в шмат газети, щільно складали у відра
і потягом Рига - Сімферополь ті яйця прямували через всю Україну з Чернігова на Херсон.
4. Молочні продукти. У нас завжди була корова. Спочатку Роза, потім Ласунька (я ще малим телям назвала), остання була Машка. Більшу частину молока здавали в колгосп
За це платили якісь копійки, але головне, що давали сіно. (Сіно - то окрема історія, любов мого дитинства)
Частину молока залишали для себе. Розливали його в 3 гладишки. Одну - в погреб (щоб пити холодним), другу в піч (щоб ласувати топленим), третю на припічок (щоб зкисло)
З кислого молока отримували сметану, її баба збирала в спеціальну емальовану каструльку. Коли набиралась повна каструлька, сметану перетоплювали. Топлена сметана ставала густою (це вже зараз я можу сказати, що то скоріше був крем-чіз) і в такому вигляді зберігалась значно довшеС
Топлену сметану везли куди? - Правильно, у Херсон.
Іноді дід зливав виливав сметану в сулєю (велику пляшку), затикак сулєю паперовою пробкою і хвилин так 30-40 енергійно трусив. В результаті виходило смачнюче вершкове масло. (Не знаю чому, але сеператор дід не визнавав·
То ж вершків у нас не було). Масло аб вживали свіжим, або перетплювали. І вже топленим (далі всі хором) везли на Херсон!
Кисле молоко (або кисляк) або пили самі, або згодовували його свиням, або ставили в піч і отримували з нього сир (той, що творог)
Коли приходив час комусь їхать в Херсон (Женщина, закрывающая лицо рукой), сиру робили багато, потім весь зливали в лляну торбу, підвішували над мискою, щоб стікла сироватка, і вже сухий сир транспортували. Інколи сухий сир дуже щільно складали в високу макітру, заливали топленим маслом і так він міг стояти кілька місяців.
5. Ще розкажу про березовий сік. Вірніше, квас. І тут варто сказати, що моя бабуся жила в чарівному місці, де майже за двором починався ліс, в якому було досить багато березняків. І навесні все село виходило на промисел. Тут Грета Тумберг мала би верещати
...
Що там ще було? Овочі й фрукти - зберігали банально, в погребі, огірки й капусту - квасили. Рибу - сушили (у піст баба варила з неї борщ). Гриби - сушили, а піддубовики ще й квасили.
Власне, це поки все. Не знаю, чи комусь це цікаво, але мені було приємно пригадати
- І ще мені цікаво, а що, блін, їли інші люди в Херсоні, у кого не було звідки тягнути торби?...
- Як там пишуть: Какую страну просрали!
- Цікаво)Дещо схоже робила моя бабуся на Черкащині...
- Майже теж саме було і у моїх діда з бабою. А ще «холодна» кімната у хаті, де навіть літом було зимно.
- Комора в нас звалася.
- Дякую,поринула і своє дитинство .Все робили один в один,тільки село за 40км від мене на Полтавщині
- У моїх дідуся та бабусі ще були кролі.
- Це була дідусева єпархія)))
- Саме найсмачніше м'ясо мого дитинства.
- І шапки теплі у всієї родини, і заячі хвостики на вдачу)))))
- О, і ще горіхи. Красень горіх виріс майже на пів подвір'я. Всю зиму лущіли.Волоський горіх найсмачнішій для мене.
зы.
И мое детство было таким, с бабушкой и дедушкой в селе, с неподъемными сумками "на Харьков".
Но и с кровавыми вавками от тяпки после огорода соток в 40 где-то "на стэпу" ...
Кстати, колорадских жуков еще не было тогда.
