Статус:
Offline
Реєстрація: 19.08.2018
Повідом.: 522
Реєстрація: 19.08.2018
Повідом.: 522
- 🟠 19:59 Загроза ударних БпЛАЗагроза БпЛА типу «Шахед»#м_Харків_та_Харківська_територіальна_громада
- #221041
Andriy Tsaplienko
3 ч. ·
Я стою за спиною цього бійця, стою на українській землі і дивлюсь на цю саму білу сигнальну ракету, чітко усвідомлюючи, що, як би не називали те, що тут відбувається, лінія фронту пересувається в бік Києва. Я намагаюсь гнати спогади про те, як разом з бійцями заходив у звільнені села, які повертатимуть в «сіру зону», і, у той самий час, читаю публічні заяви бойовиків про те, що вони заходитимуть туди зі зброєю. Майже водночас із запуском сигнальної ракети дізнаюсь, що у Польщі за запитом Росії затримано нашого легендарного Ігоря «Тополю» Мазура. Активіста Майдану, офіцера ЗСУ, заступника начштаба 131-го розвідбату. Того самого, який першим заходив у повністю звільнене Широкине. Пам’ятаю, як наприкінці лютого 16-го почув його голос в телефонній трубці: «Швидше приїжджай. Широкине наше!» Переконаний, що таким чином, гібридно та підступно, Кремль намагається нацькувати на українську владу націоналістів та ветеранський рух, ще й посварити нас з польськими друзями. Хіба в мене одного стійке відчуття, що відведення військ в цьому полі та російський запит на арешт - не просто збіг у часі? Я дивлюсь на білу ракету і пригадую, що на війні не існує довіри і справедливості. Я чую бадьорі рапорти про дзеркальне і одночасне відведення українських військ з української землі, слухаю заспокійливе про животворящий «Нормандський формат», і відчуття, що ми над прірвою, стає ще гострішим.
3 ч. ·
Я стою за спиною цього бійця, стою на українській землі і дивлюсь на цю саму білу сигнальну ракету, чітко усвідомлюючи, що, як би не називали те, що тут відбувається, лінія фронту пересувається в бік Києва. Я намагаюсь гнати спогади про те, як разом з бійцями заходив у звільнені села, які повертатимуть в «сіру зону», і, у той самий час, читаю публічні заяви бойовиків про те, що вони заходитимуть туди зі зброєю. Майже водночас із запуском сигнальної ракети дізнаюсь, що у Польщі за запитом Росії затримано нашого легендарного Ігоря «Тополю» Мазура. Активіста Майдану, офіцера ЗСУ, заступника начштаба 131-го розвідбату. Того самого, який першим заходив у повністю звільнене Широкине. Пам’ятаю, як наприкінці лютого 16-го почув його голос в телефонній трубці: «Швидше приїжджай. Широкине наше!» Переконаний, що таким чином, гібридно та підступно, Кремль намагається нацькувати на українську владу націоналістів та ветеранський рух, ще й посварити нас з польськими друзями. Хіба в мене одного стійке відчуття, що відведення військ в цьому полі та російський запит на арешт - не просто збіг у часі? Я дивлюсь на білу ракету і пригадую, що на війні не існує довіри і справедливості. Я чую бадьорі рапорти про дзеркальне і одночасне відведення українських військ з української землі, слухаю заспокійливе про животворящий «Нормандський формат», і відчуття, що ми над прірвою, стає ще гострішим.
В надії отримати Залупу на воротник прийшов федерас.
Тема російсько-українськоъї війни повина бути спільною для всіх українців.