27.08.14 вторжение войск РФ

🟢 1:22 Відбій повітряної тривоги
  • Автор теми Автор теми CAXAP
  • Дата створення Дата створення
Священник з Почаєва називає українських воїнів “убийцами Донбасса” і присвячує вірші терористам.

22 жовтня у Києві на мітингу РПЦ в Україні (УПЦ МП) під Офісом президента “засвітився” священник з Почаєва Олександр Марценюк, пише тернопільський новинний портал “За Збручем”.

“Батюшка Олександр не тільки вміє горланити у мікрофон про “згубу християнської душі” від ідентифікаційних кодів та маневрувати юрбою бабусь, а й пише поетичні рядки проросійським терористам”, – йдеться у публікації.

Оцінити творчість о. Олександра Марценюка на українських сайтах не вдасться, а от на російському релігійному ресурсі “Москва – Третій Рим” якраз.

“Вірша “ОБНІМІТЬСЯ” О.Марценюк написав 9 лютого 2017 року, “дізнавшись про вбивство “Гіві”, воїна Михаїла”, як його називає автор. Саме так, священник РПЦвУ, який мешкає у Почаєві, присвячує співчутливу поезію ліквідованому терористу Михаїлу Толстих, командиру загону “Сомалі””, – пише “За Збручем”.

Про далеко не проукраїнські погляди почаївського священника свідчать і його коментарі на цьому ж російському порталі “Москва – Третій Рим”.

“Мріє О.Олександр про об’єднання “Русских земель под рукой православного монарха”, вважає “Центральну Україну і далі до Росії російською землею”, називає українських воїнів не інакше як “убийцами Донбасса” та усім серцем вболіває за перемогу “ДНР/ЛНР””, – зазначає автор публікації.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
3f74f8a4a0d24ef619fc525b.webp
 
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Президент Владимир Зеленский приехал к добровольцам в Золотое. Между ним и одним из добровольцев произошел неприятный разговор. Соответствующее видео появилось в Сети.

Зеленский потребовал от добровольца убрать оружие, но тот начал рассказывать об акциях протеста против «формулы Штайнмаейра» и о «формализации отношений». Вот какой диалог произошел между президентом и добровольцем:

— По всей Украине были акции…, — рассказывает доброволец.

— Где? — переспросил Зеленский.

— В Николаеве вменяемый губернатор там вышел, чтобы передать вам сообщение, что люди, которые собирались на эти акции «Нет капитуляции» хотят конструктивно с вами пообщаться. Ваши обещания мы все слышали… мы бы хотели это все обсудить, неформилизировать, чтобы потом не было как у Петра Алексеевича…

— Ты со мной хочешь формализировать отношения?

— Меморандумы…

— Я с тобой?

— Не я с вами, а все люди, которые в этом процессе, которые болеют за Украину.

— Ты о чем сейчас? Какая капитуляция? Я пришел тебе сказал оружие убери, а ты переводишь стрелки, — сказал Зеленский.

— Я вам второй момент говорю. Я вас услышал и сказал …

— Ты мне вообще не можешь никаких ультиматумов озвучивать. Ты меня не понял. Нам зайти оружие забрать? Я не понимаю, чем мы сейчас закончим, пацаны.

— Мы нормально общаемся. Никто вас ни… — говорит доброволец.

— Ни что?

— Вам передали, что происходило в Украине.

— Кто мне передал? Я ж говорю, ты мне скажи кто.

— Так я ж вам говорю по Украине были акции!

— Денис, по Украине вчера прошел дождь. Где акции, кто мне что передал? Говори, давай, – настаивал Зеленский.

— Я ж вам говорю, люди хотят встречи с вами.

— Какие люди? Фамилию ты мне можешь сказать или нет? Что ты все время весь день…

— Поликанов, Кухарчук… ну это по разным областям.

Другой доброволец добавил, что президенту передал письмо губернатор Николаевской области Александр Стадник.

— Ну он мне передал. Я прочитаю, — подтвердил Зеленский.

— Вы же спросили, что там было. Я вам рассказываю, — продолжал Денис.

— Послушай, я президент этой страны, мне 42-й год. Я ж не лох какой-то, я тебе пришел и сказал: оружие убери. Ты мне не переводи на акции. Я хотел увидеть в глазах понимание, а увидел парня, который решил, что перед ним какой-то лопух стоит и переводишь меня на другую тему.

— Какая другая тема? Мы уже с вами этот момент обсудили и я вам сказал, что еще один момент.

— Я услышал, что окей и все. Ты мне скажи «ок» и все.

Новость дополняется…



⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Pauk сказав(ла):
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Президент Владимир Зеленский приехал к добровольцам в Золотое. Между ним и одним из добровольцев произошел неприятный разговор. Соответствующее видео появилось в Сети.

Зеленский потребовал от добровольца убрать оружие, но тот начал рассказывать об акциях протеста против «формулы Штайнмаейра» и о «формализации отношений». Вот какой диалог произошел между президентом и добровольцем:

— По всей Украине были акции…, — рассказывает доброволец.

— Где? — переспросил Зеленский.

— В Николаеве вменяемый губернатор там вышел, чтобы передать вам сообщение, что люди, которые собирались на эти акции «Нет капитуляции» хотят конструктивно с вами пообщаться. Ваши обещания мы все слышали… мы бы хотели это все обсудить, неформилизировать, чтобы потом не было как у Петра Алексеевича…

— Ты со мной хочешь формализировать отношения?

— Меморандумы…

— Я с тобой?

— Не я с вами, а все люди, которые в этом процессе, которые болеют за Украину.

— Ты о чем сейчас? Какая капитуляция? Я пришел тебе сказал оружие убери, а ты переводишь стрелки, — сказал Зеленский.

— Я вам второй момент говорю. Я вас услышал и сказал …

— Ты мне вообще не можешь никаких ультиматумов озвучивать. Ты меня не понял. Нам зайти оружие забрать? Я не понимаю, чем мы сейчас закончим, пацаны.

— Мы нормально общаемся. Никто вас ни… — говорит доброволец.

— Ни что?

— Вам передали, что происходило в Украине.

— Кто мне передал? Я ж говорю, ты мне скажи кто.

— Так я ж вам говорю по Украине были акции!

— Денис, по Украине вчера прошел дождь. Где акции, кто мне что передал? Говори, давай, – настаивал Зеленский.

— Я ж вам говорю, люди хотят встречи с вами.

— Какие люди? Фамилию ты мне можешь сказать или нет? Что ты все время весь день…

— Поликанов, Кухарчук… ну это по разным областям.

Другой доброволец добавил, что президенту передал письмо губернатор Николаевской области Александр Стадник.

— Ну он мне передал. Я прочитаю, — подтвердил Зеленский.

— Вы же спросили, что там было. Я вам рассказываю, — продолжал Денис.

— Послушай, я президент этой страны, мне 42-й год. Я ж не лох какой-то, я тебе пришел и сказал: оружие убери. Ты мне не переводи на акции. Я хотел увидеть в глазах понимание, а увидел парня, который решил, что перед ним какой-то лопух стоит и переводишь меня на другую тему.

— Какая другая тема? Мы уже с вами этот момент обсудили и я вам сказал, что еще один момент.

— Я услышал, что окей и все. Ты мне скажи «ок» и все.

Новость дополняется…



⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Натисніть, щоб розгорнути...

:рл: ну и бык
 
Это пять! БудитИ Ромку синяка:D


Семенченко використав ситуацію у Соснівці, щоб отримати фабрику, – активіст.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Доця

eed3808fec3dbaa724f196bac5c5d7c9.webp



Вікторія з того покоління, яке подорослішало на війні. У буквальному сенсі. Коли в Києві на Майдані вбивали людей, їй було тільки 13.

Вона дивилася переляканими очима телевізор і не розуміла, чому стріляють у мирних мешканців. Коли росіяни гатили по її рідному Маріуполю з артилерії, у кімнаті падали картини, осипалася штукатурка. Вона бігла до свого старшого брата, і він пояснював їй, що в країну прийшла війна.

Брат Віталій — важлива людина в житті Вікторії, він довгий час був для неї центром всесвіту. Дівчина росла без батька, мати працювала зранку до ночі, щоб підняти дітей на ноги. Коли Вікторія була ще зовсім малою, мало не втонула. Пішла з братом на річку, пірнула у воду, захлинулася і не вибралася на поверхню. Один із хлопців, який був на березі, крикнув братові: «Віталя, а де твоя мала?». Той кинувся у воду, виловив сестру й привів її до тями. Цей гіркий урок засвоїли й уже наступного дня віддали Віку на плавання. Вона здолала свій страх і досягла в цьому виді спорту чималих успіхів. Проте їй більше подобалося фігурне катання, тому змінила воду на лід. Важко тренувалася, щоденні навантаження виснажували її, але результат не забарився. Вікторії стали пророкувати виступ на Олімпійських іграх, проте з кар’єрою фігуристки довелося попрощатися. У Маріуполі закрили каток, де вона тренувалася. Плюс такі заняття не з дешевих. Екіпірування коштує сотні доларів, таких грошей родина не мала. Невдовзі почалася війна.

Вікторії з дитинства подобалися військова форма, зброя, але вона вважала, що дівчатам не місце в армії. Тепер, коли служить у ЗСУ, каже: «Часом дівчата на фронті ведуть хлопців не в потрібне русло…» Але у війську вона опинилася не з початку бойових дій. 24 січня 2015 — трагічна дата для всіх мешканців Маріуполя. Тоді східні околиці міста росіяни обстріляли з «Градів». Багатьом ці події знайомі з жахливих відео на YouTube та фотографій. Того дня Вікторія Карпович зі своєю подружкою на власні очі побачили, як смерть і руйнування вриваються в життя ще донедавна мирного міста. Навколо все вибухало, горіло — розривалися реактивні снаряди. Дівчата помітили жінку, якій відірвало руку й ногу, понівечило решту тіла. Такі картини не забуваються протягом усього життя… Віка серйозно замислилася, хто й для чого стріляє по її рідному місту. Зрозуміла, що треба діяти, якось долучитися до захисту Батьківщини. Але її прагнення мало хто зрозумів. Серед оточення було чимало тих, хто симпатизував Росії. «Там для нас більше перспектив», — переконували дорослі й однолітки. Що таке чужий серед своїх, дівчина відчула досить скоро: від неї відвернулися друзі, однокласники, навіть хрещена мама.

«Я намагалася поговорити з ними, переконати, але там усе без толку. Врешті-решт у мене в місті лишилося тільки двоє друзів, які розуміють і підтримують. Цікаво, що мої колишні приятелі, коли ходили до школи, щоранку співали Гімн України, але насправді мали проросійські погляди. То погляди їхніх батьків, і цим усе сказано», — пригадує Вікторія. Кожен патріот із Донбасу стикався у своєму житті з несприйняттям, ворожістю та агресією земляків. Вікторія відчула це ще в шкільні роки, які припали на початок війни на Сході України.

Дівчина мала приклад у своїй родині. Її мати пішла служити до Збройних Сил. Щойно Вікторії виповнилося 18, вона зробила свій вибір і теж долучилася до війська. Підписати контракт із ЗСУ їй допомогла рідна мама. Курс молодого бійця проходила в навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Тут дівчині стала в пригоді її хороша фізична підготовка, яку вона здобула під час занять фігурним катанням. Смуга перешкод — непросте випробування й для багатьох хлопців, які розпочинають свою службу. Але Вікторія долала її запросто: вибухами, вогнем, димом її не налякати. До війська вона потрапила вже загартованою: війну бачила в рідному місті ще в 2014-му. Кожна жінка чи дівчина, яка вирішила поєднати свою долю з армією, проходить через те, щоб довести собі й оточенню: вона може бути не гіршим бійцем, ніж чоловіки, які часом поглядають зверхньо. Тож Вікторія не відставала, вправно тренувалася, вчилася стріляти. Командирів дивувала не лише стать, а й вік дівчини.

— Дитино, що ти тут робиш? — часто запитували офіцери.

— Хочу служити, а вік не має значення, — вже звично відповідала дівчина.

На полігон у «Десну» нерідко приїздили генерали. Зазвичай це суворі ревізори, які рідко відходять від прописаних статутом форм звертання до солдатів. Однак Віку вони нерідко називали то доцею, то онучкою. У якомусь сенсі армія справді стала для неї новою родиною. Адже старший брат, який у дитинстві був найближчою і найдорожчою людиною, тепер відвернувся. Відколи дізнався, що сестра пішла до війська, просто перестав спілкуватися. На його думку, вона мала б учитися, а не воювати, образився за вибір Вікторії. «Зараз брат за кордоном. І я дуже сумую за ним. Останній раз, коли він їхав туди, я була вдома. Підійшла до нього, хотіла попрощатися, Віталій мене відштовхнув і сказав: «Мене чекає машина», — пригадує дівчина.

Після навчального центру Вікторія потрапила на фронт. Попервах допомагала медикам, але недовго. Не на санітара вона вчилася, її військово-облікова спеціальність «стрілець-кулеметник». Тож переконала побратимів взяти її на нуль, на передову. Важкі побутові умови дівчину не лякають, швидко звикла до окопів і бліндажів. Щодня готує хлопцям їсти, на її кухні завжди є щось смачненьке. Бійці, які там харчуються, зокрема й ротний, бояться, що можуть погладшати. «Тепер ця дівчина тримає мене на суворій дієті», — жартівливо розповідає її командир. У навчальному центрі вона опанувала тактичну медицину. Тому в разі потреби може надати першу допомогу. Тепер у дівчини багато братів, адже бійці ставляться до неї як до молодшої сестрички. Коли захворіла, приносили їй чай та їжу в бліндаж.

Втім, бути просто бійцем для Вікторії замало. Уже наступного року вона хоче вступати до військової академії, щоб здобути офіцерське звання і не просто служити, а й змінювати армію, яка стала для неї рідною. «Я з Маріуполя. Це далеко не найпатріотичніше місто нашої країни. Але знаю, що Донецьк, Луганськ, Крим — це територія України. Саме тому я на війні. Ми повинні битися за свою країну, а не здавати її ворогу», — каже дівчина.

Михайло Ухман

Матеріал друкованого видання № 43 (623) від 24 жовтня

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Подарунок Асаду. П'ять запитань про угоду Путіна з Ердоганом

Чому Росія зацікавлена в угоді з Туреччиною, та які можливості отримала Ісламська Держава?

У вівторок, 22 жовтня, президент Росії Владімір Путін та турецький лідер Таїп Ердоган підписали угоду щодо Сирії, тим самим фактично розподіливши вплив у регіоні. Російські війська отримали доступ до колишніх американських баз, Ердоган - можливість відтіснити курдів та позбутися сирійських біженців.

Утім, подарунок зробили і президенту Сирії Башару Асаду. Диктатору відкрили шлях до відновлення сирійських територій, а демократичний експеримент курдів зі створення власної автономії опинився під загрозою.

Водночас із цим США втрачають свій вплив у регіоні, а Путін перетворюється на "сірого кардинала".

1. Які інтереси Росії в Сирії?

Історично Росія та Туреччина опинилися по різні сторони сирійської війни. РФ підтримувала президента Асада, Туреччина - антирежимну опозицію. Як зазначають у публікації The National Interest, стратегічною метою Москви в регіоні було "запобігти падінню режиму Асада". Також у Путіна була "побічна мета" - примусити США вести політичний діалог після того, як Захід ізолював Росію санкціями після анексії Криму у 2014-му.

Окрім того, для російських військ участь у сирійській війні стала "щасливою", оскільки вони отримали бойовий досвід оперативної діяльності. Приблизно дві третини російських тактичних повітряних сил пройшли через Сирію.

Утім, пише Vox, РФ і Туреччина разом із Іраном (союзником сирійського уряду) працюють у мирному процесі у Нур-Султані (колишня Астана). В одному інтереси країн сходяться. Туреччина хоче будь-яким чином створити "буферну зону" поряд із кордоном та переселити туди курдів. У планах Путіна - довести Асаду, що Росія є силовим посередником у регіоні. Тому 22 жовтня, після годинних переговорів, турецький президент Таїп Ердоган укладає з Путіним угоду про створення 30-кілометрової "буферної зони" на півночі Сирії.

2. Які умови угоди?

Згідно з угодою, курди повинні вивести свої сили з "буферної зони" упродовж 150 годин. Територія патрулюватиметься російськими та турецькими силами. 23 жовтня російські війська вже підійшли до турецько-сирійського кордону.

Як повідомляє CNN, обидві країни зобов'язалися "поважати територіальну цілісність Сирії", що може виглядати як успішний зовнішньополітичний крок для РФ.

Туреччина отримала те, що хотіла, а Росія розширила свій вплив у Сирії та на Близькому Сході. У той час як США раптово виходить із регіону, Путін показує, що має бажання залишитися.

Це також важлива перемога для Асада та його союзника Ірану, вважають аналітики The Washington Post. Хоча Туреччина надалі і контролюватиме деяку частину території Сирії, угода Путіна-Ердогана відкриває шлях для Асада - диктатора, що хоче відновити в регіоні свій контроль та легітимність. Тому президент Сирії повністю підтримав угоду між Кремлем і Туреччиною, сподіваючись повернути собі території, які зайняли курди.

3. Як політика США вплинула на ситуацію в Сирії?

Виведення американських військ стало сюрпризом для посла США в Сирії Джеймса Джеффрі: за його словами, його про це не попередили. Дипломат розкритикував дії Трампа, через які постраждало курдське населення. Він також заявив, що у США є докази того, що Туреччина, можливо, скоїла стосовно курдів військові злочини.

За підрахунками ООН, близько 180 тисяч цивільних були вимушені переселитися унаслідок операції Ердогана, серед них - десятки тисяч дітей.

Джеффрі також зазначив, що виведення американських військ активізувало Ісламську Державу (ІДІЛ). Він підтвердив, що сотня затриманих терористів опинилася на свободі після початку турецького вторгнення в Сирію.

Наразі, пише Business Insider, перед сирійськими курдами стоїть непростий вибір: продовжити боротися з турецькими (а тепер і російськими) силами чи визнати поразку та віддати завойовані раніше території. За умовами угоди, якщо турки знайдуть когось у "буферній зоні", вони матимуть право застосувати силу - тобто зможуть просто його застрелити.

4. Що після цього робить Трамп?

Хоча очевидно, що угода була вигідною для Асада та Путіна, Трамп оголошує її "успіхом і для США". Американського президента, ймовірно, не хвилюють подальші події в Сирії, оскільки він зміг виконати передвиборчу обіцянку - повернути додому американських військових.

Маючи на увазі Росію, Трамп привітав країни, які "хочуть допомогти урегулювати ситуацію в регіоні", а також оголосив, що США знімають з Туреччини санкції. Хоча Конгрес досі розглядає питання нових санкцій, не зрозуміло, чи призведе це до чогось, оскільки Трамп оголосив тему майже закритою.

5. Як розвиватимуться стосунки США із "Демократичними силами Сирії" (SDF)?

Спершу керівництво SDF не соромилося критикувати Трампа, а речник "Демократичних сил" навіть назвав дії американського президента "геноцидом курдів". Утім, схоже, командувач SDF Мазлум Абді змінив свою думку.

За інформацією The Wall Street Journal, Абді 22 жовтня написав віце-президенту США Майку Пенсу, що SDF вийшли з "буферної зони", хоча ні курди, ні Туреччина цього не підтвердили.

Трамп заявив, що Абді висловив вдячність США за "невтомні зусилля, які зупинили жорстоку турецьку атаку". Про це ж він написав у Twitter.



Командувач курдських військ додав, що Трамп пообіцяв курдам подальшу підтримку. Як американський президент збирається допомагати, виглядає стратегічно заплутаним, оскільки США втратили довіру та вплив у регіоні, а курди підписали пакт із Асадом.

Марія Очеретяна

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Avella сказав(ла):
А нормально так, Да? Ходить с украинской символикой по украинскому городу єто попрание, наказівать надо, бля, но не твари продавшиеся?
Натисніть, щоб розгорнути...

А в 2019 у сего на аватаре...шарик. Вполне предсказуемо.
 
Україна очима Трампа

Чому президент США вірить конспірологічним теоріям про Україну

«Із корупцією в Україні все так погано, що нігерійський принц був би спантеличений» — цей заголовок колонки Джоша Коена від 30 грудня 2015 року на сайті Reuters консервативний американський автор Пітер Швейцер використав, щоб охарактеризувати ситуацію з інвестиційним кліматом і корупцією в Україні. Його книжка під назвою «Таємні імперії: як американський політичний клас приховує корупцію і збагачує сім’ю та друзів» вийшла друком у США в березні 2018-го. Україні, точніше «Байденам в Україні», там присвячено цілий розділ. Певну увагу вона привернула до себе після публікації ще торік, зокрема була першою в списку бестселерів The New York Times. Однак особливо пильно слід до неї приглянутися тепер. Зокрема, це вже зробили журналісти американського видання The Daily Beast, знайшовши десятки прикладів плагіату в цій книжці, хоча й не в розділі про Байденів. Однак поки що важливим є інший аспект такої роботи. Він пов’язаний із початком процедури імпічменту нинішньому американському президенту Дональду Трампу та роллю України в цій історії.

«Україна — країна корупції, повна жахливих людей, що намагалися мене розтоптати», — так відгукнувся про Україну Дональд Трамп під час зустрічі з уже екс-спецпредставником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером 23 травня цього року. Це можна побачити у свідченнях останнього перед Комітетом із зовнішніх справ Палати представників Конгресу США 3 жовтня. Далі Волкер каже, що після цих слів Дональд Трамп покинув кімнату для наради з адвокатом Джуліані. У самого ж Волкера склалося враження, що хтось інший формує його думку про Україну в абсолютно негативному ключі. Тепер можна повернутися до автора книжки «Таємні імперії». Пітер Швейцер разом з одіозним екс-радником Дональда Трампа Стівом Беноном є співзасновником неурядової організації Інститут підзвітності уряду, а також старшим редактором-консультантом праворадикального американського сайта Breitbart News. Швейцер часто дає коментарі близькому до Трампа Fox News, власне, від імені Інституту підзвітності уряду.

У 2015-му Пітер Швейцер опублікував книжку під назвою «Гроші Клінтонів», яка також стала бестселером і, як припускають деякі американські журналісти, зіграла на користь Дональду Трампу під час президентської кампанії 2016 року. Автор, зокрема, пише, що Гілларі Клінтон начебто ставила під ризик безпеку США, продавши уранові копальні Росії. Крім того, він розслідує іноземні пожертви на рахунки Фундації Клінтонів і вважає, що $2 млн туди надійшли як плата за продаж тих копалень. У час передвиборчої кампанії уривок із цієї книжки з’явився на сайті журналу The Times, через що видання критикували колеги по цеху. Ця інформація мала вплив на позиції Клінтон. Утім, через рік після її програшу до цієї історії знову поверталися. Коментатори на тому ж таки Fox News називали справу «найбільшим скандалом» за участю росіян в американській історії. Це саме в той час, коли комісія спецпрокурора Мюллера розслідувала справді найбільше в американській історії втручання у вибори з боку Росії.

Журналісти деяких ліберальних видань, зокрема Джейн Меєр із The New Yorker, припускають, що як книжка «Гроші Клінтонів» була спрямована проти основної суперниці Трампа на попередніх виборах Гілларі Клінтон, так «Секретні імперії» працювали проти Джо Байдена. Слід зазначити, що інші американські видання писали про етичний бік роботи сина Джо Байдена Гантера в українській компанії Burisma та можливий конфлікт інтересів також. Однак Швейцер розвиває цю ситуацію глибше та вважає, що закінчення кримінального розслідування щодо згаданої компанії 12 січня 2017 року було пов’язане з візитом Джо Байдена до України за чотири дні після цього. Власне, з оприлюдненої телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським складається враження, що американський президент був певним щодо правильності цього припущення. І саме ця дезінформація, заручником якої стала людина, що на хвилі фейків та маніпуляцій у медіа й стала президентом, спричинила теперішню ситуацію з імпічментом.

Однак у всій цій історії є кілька вибухово небезпечних моментів для України. По-перше, йдеться про майже повсюдне зрівнювання «Україна = корупція». Ніби нічого нового в тому й немає, але імідж найкорумпованішої у світі країни, яка спричинилася до імпічменту американського президента, збережеться за Україною надовго. Нині мейнстримні медіа видають статті на кшталт «Україна не найкорумпованіша країна, якій США надають фінансову допомогу». Але, найімовірніше, це не допоможе ситуації, що склалася. По-друге, це ще більше фейків та перекручувань. Українському читачеві в книжці Швейцера точно впаде у вічі його пасаж про те, що протести в Україні розпочалися не деінде, а на Західній Україні в лютому 2014-го, «кульмінацією яких стала політична революція». Тут можна лише припускати, із яких ресурсів цей автор брав інформацію про події в Україні, адже американська мейнстримна преса тоді рясніла заголовками та фотографіями з Києва, і не тільки в лютому.

Окрім ситуації довкола Байденів є ще одна відверто конспірологічна теорія, якою оперує Трамп і про яку він згадував у сумнозвісній телефонній розмові із Зеленським. У ній, зокрема, американський президент каже: «Я хотів би, щоб ви розібралися з інцидентом довкола України, маю на увазі CrowdStrike... Сервер, кажуть, в Україні». Він має на увазі фейк, поширений російською пропагандою та радо підтриманий американськими консервативними, немейнстримними ЗМІ, згідно з яким американські демократи самі вигадали історію з російським втручанням у роботу їхніх серверів.

Окрім того, що ця інформація є елементом російської пропаганди, виходить, що нинішній американський президент не довіряє власній розвідці, яка щодо цього питання казала протилежне. Інший елемент цієї історії полягає в тому, що Дмітрій Альпєровіч, голова компанії CrowdStrike, яка першою помітила втручання в роботу серверів американської Демократичної партії, є начебто українцем за національністю та погодився підтвердити втручання з боку Росії як задля демократів, так і щоб покарати Владіміра Путіна за війну з Україною. Ця конспірологія з вуст американського президента звучить не вперше. Ще у своїй розмові з Associated Press у 2017 році він також казав, що CrowdStrike —це українська компанія і володіє нею багатий українець. Насправді ж Альпєровіч американець російського походження. Його батьки мігрували з Росії в радянські часи. А CrowdStrike — американська компанія з офісом у Каліфорнії.

Найгірше в цій ситуації те, що вже доведене спецслужбами російське втручання у вибори 2016-го американський президент бачить «українським». Така підміна понять у стилі доби постправди з уст президента США, певно, дуже тішить Кремль. І він на цьому не зупиняється. 22 жовтня американське видання The Washington Post оприлюднило інформацію із закритих свідчень заступника помічника держсекретаря США Джона Кента, де він каже, що російський президент Владімір Путін та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан мали вплив на створення негативного образу України в очах президента Трампа. Зокрема, як пише видання, посилаючись на власні джерела в Білому домі, під час телефонної розмови в травні Владімір Путін діяв, як завжди, намагаючись підірвати відносини України та США. Він стверджував, що Україна — це «корупційний притон». Однак через відхід тих працівників Білого дому, які могли опонувати риториці Путіна, Дональд Трамп став сприйнятливішим до неї.

Свідчення тимчасово повіреного США в Україні Вільяма Тейлора перед Конгресом у вівторок 22 жовтня світова преса вже назвала вибуховими. Судячи з них, американський президент справді займався відвертим шантажем української влади, базуючись на власній конспірології. Зокрема, як ідеться в тексті свідчень Тейлора, що став доступним журналістам пізніше, «усе» (і допомога у сфері безпеки також) тоді залежало від публічної заяви новообраного українського президента Володимира Зеленського стосовно поновлення розслідування щодо компанії Burisma Group і втручання України у вибори 2016 року. Таку умову Тейлора, за його словами, озвучив посол США у ЄС Ґордон Сондланд.

Однак що робити Україні? Якщо раніше, наприклад, ми мали справу з нігілізмом, пов’язаним з українською історією та панівним раніше імперським наративом, то тепер до цього додалися відверті фейки та перекручування, до яких дослухається очільник найпотужнішої країни світу.

Ольга Ворожбит

Матеріал друкованого видання № 43 (623) від 24 жовтня

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Pauk сказав(ла):
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Президент Владимир Зеленский приехал к добровольцам в Золотое. Между ним и одним из добровольцев произошел неприятный разговор. Соответствующее видео появилось в Сети.

Зеленский потребовал от добровольца убрать оружие, но тот начал рассказывать об акциях протеста против «формулы Штайнмаейра» и о «формализации отношений». Вот какой диалог произошел между президентом и добровольцем:

— По всей Украине были акции…, — рассказывает доброволец.

— Где? — переспросил Зеленский.

— В Николаеве вменяемый губернатор там вышел, чтобы передать вам сообщение, что люди, которые собирались на эти акции «Нет капитуляции» хотят конструктивно с вами пообщаться. Ваши обещания мы все слышали… мы бы хотели это все обсудить, неформилизировать, чтобы потом не было как у Петра Алексеевича…

— Ты со мной хочешь формализировать отношения?

— Меморандумы…

— Я с тобой?

— Не я с вами, а все люди, которые в этом процессе, которые болеют за Украину.

— Ты о чем сейчас? Какая капитуляция? Я пришел тебе сказал оружие убери, а ты переводишь стрелки, — сказал Зеленский.

— Я вам второй момент говорю. Я вас услышал и сказал …

— Ты мне вообще не можешь никаких ультиматумов озвучивать. Ты меня не понял. Нам зайти оружие забрать? Я не понимаю, чем мы сейчас закончим, пацаны.

— Мы нормально общаемся. Никто вас ни… — говорит доброволец.

— Ни что?

— Вам передали, что происходило в Украине.

— Кто мне передал? Я ж говорю, ты мне скажи кто.

— Так я ж вам говорю по Украине были акции!

— Денис, по Украине вчера прошел дождь. Где акции, кто мне что передал? Говори, давай, – настаивал Зеленский.

— Я ж вам говорю, люди хотят встречи с вами.

— Какие люди? Фамилию ты мне можешь сказать или нет? Что ты все время весь день…

— Поликанов, Кухарчук… ну это по разным областям.

Другой доброволец добавил, что президенту передал письмо губернатор Николаевской области Александр Стадник.

— Ну он мне передал. Я прочитаю, — подтвердил Зеленский.

— Вы же спросили, что там было. Я вам рассказываю, — продолжал Денис.

— Послушай, я президент этой страны, мне 42-й год. Я ж не лох какой-то, я тебе пришел и сказал: оружие убери. Ты мне не переводи на акции. Я хотел увидеть в глазах понимание, а увидел парня, который решил, что перед ним какой-то лопух стоит и переводишь меня на другую тему.

— Какая другая тема? Мы уже с вами этот момент обсудили и я вам сказал, что еще один момент.

— Я услышал, что окей и все. Ты мне скажи «ок» и все.

Новость дополняется…



⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Натисніть, щоб розгорнути...


Стиль общения Зеленского на 100% соответсвует риторике Харьковского мэра..

И того и того выбрал народ..


Кроме того, Зеленский опять соврал.

Pauk сказав(ла):
Денис, по Украине вчера прошел дождь. Где акции, кто мне что передал? Говори, давай, – настаивал Зеленский.
Натисніть, щоб розгорнути...



И, кстати, так по крупицам, Зеленский рассказывает о себе..

Не какой-то там дурочек(с)
Я ж не лох какой-то (с)


Кроме того,- Зеленский снова соврамши, не было в Харькове дождя...
 
Територія окопів

Автор: Павло Казарін

У 2014-му Україну врятувало те, що Москва не розуміла нашу країну. Недооцінила, не прорахувала наслідків. Але хто сказав, що Кремль не встиг зробити висновки з власних помилок?

Мир на фронті закопує старі окопи та риє нові, але вже в тилу.

Наступний Майдан навряд чи буде мирним, заявила депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель. На думку віцепрезидентки комітету Асоціації Україна — ЄС, якщо влада не чутиме тих, хто повертається з фронту, — вони можуть вийти на вулиці.

У цьому й полягає особливість нової реальності. Україна навчилася жити у стані війни, але її здатність існувати у стані миру під питанням. Особливо якщо цей мир не схожий на перемогу. Багатотисячні акції протесту в Києві — тому підтвердження. Люди, які виходять на них, наполягають, що все має свою ціну. І якщо мир загрожує обійтися країні занадто дорого, то немає сенсу переплачувати.

Хтось скаже, що десятки тисяч людей на вулицях все одно залишаються меншістю на тлі сотень тисяч біля телеекранів. Але активний протест — завжди доля меншості. Політики приходять до влади завдяки виборчим дільницям, але зберігають владу завдяки лояльності вулиці. Україна це доводила, як мінімум, двічі.

Практично будь-яке питання «мирного врегулювання» ризикує стати внутрішньою барикадою.

Далі читайте тут:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Все-таки отличная у них тактика. Или даже стратегия.
Все неделю обсуждали квартал с веревкой, теперь будут неделю обсуждать этот диалог. А в это время пройдет полдесятка судов, будут решения этих судов, о которых никто не расскажет. Как в том посте Швеца, например. И к НГ окажется, что уже все переделено, причем вроде как и законно. И с землей так же будет, чувствую.
Пределов никто не пересекает, все на грани. Молодцы, блядь.
 

У випуску:
00:17 “Укроборонпром” звільнив керівників “Укрспецекспорту“ і “Спецтехноекспорту“. Пошук нових
00:45 Звіт міністра оборони України за 50 днів роботи
01:08 Катери Island в Одесі. Формування дивізіону
01:42 Завершення випробувань та постачання в Україну ударних БПЛА Bayraktar TB2
02:17 Одноразовий ударний безпілотник Полоз
02:50 Капітальний ремонт БРЕМ-Ч на Техімпекс
03:27 Система обліку пального LES у ЗСУ
03:56 Вибух гранати у Києві. Загиблий АТОшник. ОБСЄ про збільшення вибухів на Луганщині та Донеччині
04:26 СБУ заарештували екс-заступника міністра економічного розвитку та керівника підприємства «Артем»
05:02 Повернення земель Міністерству оборони біля Луцька та Житомира
05:32 Закон України «Про внесення змін деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період». Спростування про наміри скасувати постанову щодо порядку постачання ОВТ й боєприпасів в особливий період
06:07 Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що збільшує відповідальність за безпідставну відмову у перевезенні пільговиків
06:41 Інтерв’ю. Олександр Грачов та Максим Рябоконь. Безпілотна роботизована система «Черепашка». Roboneers. Ironclad UGV. Camel UGV
21:19 Виведення армії США з Сирії. Бойова операція Туреччини
21:42 Перший багі для ВПС США із бойовим лазером Raytheon
22:14 До Литви прибула американська техніка
22:46 Латвії передали інженерну машину Husky
23:17 Дивізіон С-400 та Панцир-С у Сербії
23:47 Морський патрульний корабель для ВМС Франції Нова Зеландія списує майже нові судна Protector
24:19 Невдалий пуск російської міжконтинентальної балістичної ракети на навчанні Грім-2019. Знайдено японські авіаносці Кага та Акагі
24:54 Франція заморозила сотні зброярських контрактів з Туреччиною
25:25 У наступному випуску: Ліга оборонних підприємств
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу