Соціальна база поразки України
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Результати першого туру президентських виборів 2019 року не випадковість. Вони закономірні. І не тому, що Петро Порошенко ворогує з Росією Путіна та олігархом Ігорем Коломойським. Кажете, що долю виборів вирішив Instagram? Чорта з два! Вони не досягнули б такого результату, продаючи порожнечу в телевізорі чи гаджеті, якщо б проти Порошенка не виступив український народ. Так-так – саме український народ. Як і кожен народ, який неминуче підніме на роги всякого, хто пробує витягнути його з хоча й смердючої та теплої стайні. Це казус Бальцеровича. Вже чверть сторіччя поляки пожинають плоди його реформ. Однак лють, з якою вони його ненавиділи, палахкотить у щирих серцях польських простаків і досі. Так, Порошенкові не вдалося довести всі реформи до кінця, так, може деякі йому і не так вже й хотілося доводити до кінця, або й взагалі робив їх під примусом, так опір народу, саме народу, був величезний, однак, це не відмінило тієї люті, з якою народ його відкинув – на разі у першому турі виборів.
Отож – поразка Порошенка має чітку і боюся, що стійку соціальну базу. Яку, запитаєте ви? А ось таку:
Банальністю є те, що чи то з благородних міркувань, чи то з огляду на захланність, проте Порошенко таки зменшив не лише впливи, але й статки частини чільних українських олігархів. Він замахнувся на олігархічний консенсус. І сумарні статки правлячого в Україні олігархічного клубу зменшилися з 32,1 млрд. дол. до 13,6 млрд. дол. Члени клубу розбіглися по Ізраїлях, Австріях, Франціях. Такого не вибачають. Тому олігархи надали технічні і фінансові ресурси для повалення Порошенка і відновлення олігархічного консенсусу. Олігархи помстилися. Їхня мета – реставрація олігархічного консенсусу, сконструйованого при Кучмі – Леоніда Даниловича давай!
Проти Порошенка грають і місцеві еліти центрального та обласних рівнів. Реформа по децентралізації відрізала їх від розподілу грошових потоків і передала їх на місця. Це варте жорстокої помсти. І мстя відбулася – бачимо як сиплеться вертикаль персоніфікована головами обласних адміністрацій – змагаються, хто швидше здасть Порошенка. Отож, проведення реформ по децентралізації з електоральної чи цинічної точки зору була передчасна. На місцях її не оцінили. а у владній вертикалі вона викликала лише лють – а це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"... Тому еліти середнього рівня і помстилися Порошенку так жорстко – вольницю Леоніда Даниловича давай!
І взагалі чиновний стан вкрай роздратували навіть половинчасті чи удавані реформи, пов'язані з боротьбою з корупцією. Так, реформа впроваджувалася недолуго, так з нехіттю і під батогом Заходу. Однак проводилася і якісь ритуальні жертви мали бути зроблені, що призвело до крайньої нервозності призвичаєного до спокою чиновництва. Чиновному класу хочеться повернення до вольниці часів Кучми. А це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...От вони й відімстили Петру Олексійовичу – Леоніда Даниловича давай!
Проти Порошенка повстало чи не все суддівське співтовариство – всі причетні до узаконеного насильства – судді, адвокати, прокурори, слідчі, судові виконавці і т.д. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції олігархічної держави – місце більш ніж тепле. В судовій справі устаканився консенсус. А тут якісь реформи. Так, суддівське співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Бо ж має бути верховенство суддів, а не закону – з усіма бонусами, що з того випливають. А тут Петро Олексійович – вольно чи невольно – пішов на поводу вимог міжнародного співтовариства – все про судові реформи торочить. Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів "реформ Порошенка"...