Цікаві в нас люди... пишу, що дівчина, яка на шаленій швидкості протаранила дві машини, одну з яких розбила фактично в тотал, дивом не повторила подвиг Зайцевої, хто бачив чи "брав участь" в цій аварії не дадуть сбрехати... так от, ця дівчина уникла бодай якоїсь відповідальності (штраф, позбавлення прав до року, хочаб факт наявності адмінки). Не мала автоцивілки і добровільно не відшкодувала шкоду. А у відповідь більшість пише - ну тай що - є ж можливість подати позов... Типу де зрада.
По пунктах:
1) Так. Є можливість подати позов. І обов'язково подам. Сплачу держмито. Витрачу купу часу (рік, півтора), часу, який відірву від більш важливих справ. І виграю. Або примушу добре витратитись на "вирішення питання".
Фінансову частину "покарання", яка залежить від мене, вона чи хто там за неї платить - отримають.
При тому, що гроші за відновлення автомобіля звісно сплачу свої.
2) Весь цей час кожен із вас буде мати можливість зустрітись з цією автоледі на дорозі знову. І не виключно - за ще гірших обставин, ніж я. Тому що ніякої передбаченої законом відповідальності яку мала забезпечити ДЕРЖАВА, вона не понесла. її не позбавили прав. не присудили штраф. Навіть якщо завтра в неї буде повторне порушення ПДР, то юридично повторності не буде. Тому що Надія Рагозіна не притягнута до адміністративної відповідальності. Визнання її винною за межами строку тягне наслідки лише для цивільно-правових відносин.
3) Надія відбулася легким переляком. Наврядчи є підстави вважати, що її поведінка в подальшому якось відкорегується. Вину не визнала. Шкоду добровільно не відшкодувала. Права керування не позбавлена. Ніяких негативних наслідків. Повна безкарність. Все ок. В чому проблема? В неї, певно жодних. А у вас??
4) Невиконання державою в особі нацполіції, в особі нажаль саме патрульної поліції (відділ адмінпрактики) своїх обов'язків щодо притягнення до відповідальності я впевнена має тут системний характер. Відсутність якогось контролю за строками оформлення адмінматеріалів і відповідальності за їх порушення окрім того, що формує почуття безкарності і провалює функцію превенції, створює чудові корупційні передумови. Ну тобто притягнення до відповідальності відбувається фактично свавільно - кого хочу притягнути - передам до суду своєчасно. А когось - не передам. І нічого за це не буде.
Ви вважаєте, що це ок? Що порушення державою принципу невідворотності покарання і самоусунення від притягнення до передбаченої законом відповідальності, компенсується можливістю подати потерпілими позов?? Серйозно?
5) Зважаючи на швидкість нашого судочинства і стан виконання судових рішень, найбільш ефективні переговори з винуватцем ДТП щодо компенсації збитків відбуваються до розгляду адмінсправи судом. Тому що добровільне відшкодування шкоди - це пом'якшувальна обставина. І її наявність як і позиція потерпілого впливає на вибір судом виду стягнення.
Але! Навіщо винуватцю відшкодовувати шкоду потерпілим, сподіваючись на пом'якшення стягнення, якщо поліція може просто пропустити строк передачі матеріалів і відповідальності не буде взагалі.
І нічого поганого поліції за це не буде. А хороше - може і буде? Правда ж?
Показать перевод
