Надійшла інформація, що дату проведення Синоду, на якому має розглядатися надання Українській Церкві автокефалії, перенесено на червень.
“Це, напевно, пов’язано з тим, що Патріарх не дуже добре себе почуває, а, можливо, зі складнощами, які виникли в процесі, як він сказав, консультацій з різними Православними Церквами”, – висловила свою думку експерт з релігійних питань завідуюча відділом філософії та історії релігії Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович.
Утім, це лише її особиста думка, хоча перенесення дати дійсно не надто добрий знак. Можна лише уявити, яка таємна битва розгорнулася навколо України і які колосальні гроші пропонує Москва митрополитам та патріархам, аби торпедувати автокефалію для України. Частина Церков взагалі від початку відверто стоять на боці Кремля.
“Ми чудово розуміємо, що є ті, хто ніколи не підтримають автокефалію Української Православної Церкви. Вони себе заявили, не приїхавши на Собор в 2016 році на Крит. Тому є певне протистояння всередині цієї Вселенської Православної Церкви між різними групами інтересів”, – констатувала Филипович.
Експерт мала на увазі ті Церкви, які міцно контролюються Москвою. Це Сербська, Болгарська, Грузинська та Антіохійська, яка знаходиться під п`ятою сирійського фашиста Асада.
Але не все так погано. Навряд чи ця п`ятірка здатна перешкодити поступу України до мети. Хіба що росіяни куплять ще кількох впливових ієрархів. Сподватимемося, що у наших союзників достатньо впливу, аби запобігти цьому.
Ситуація дуже непроста. Адже Москві відступати нема куди – йдеться про саме її існування. Тому вона здатна піти ва-банк і шантажувати Вселенський патріархат розколом, а може, щось зробити і з самим патріархом. Зле йому чомусь стало. Як стало зле його попереднику Димитрію, який у 1992 році теж насмілився розглядати питання надання автокефалії УПЦ. Та так зле, що помер, бідолашний. Від інфаркту…
Все це не конспірологія і не настільки фантастична річ, як декому здається. Адже Московський патріархат з 1948 року фактично знаходиться в режимі самопроголошення себе Вселенським патріархатом, одночасно будучи головним “спонсором” Фанару.
Недаремно офіційні видання РПЦ не титулують Вселенського патріарха Вселенським, а – лише Констянтинопольським. Таким чином підкреслюють: для нас ти ніхто. І уже є принаймні три Церкви, які слухаються саме Москву, а не Фанар.
Утім, Церква ще не таке переживала. І брутальна поведінка РПЦ, в тому числі й стосовно своїх власних поки що союзників, може зіграти проти неї у найвідповідальніший момент. Так що шанси ми маємо і шанси на сьогодні – непогані.
Походу заставят компенсировать
