Статус:
Offline
Реєстрація: 28.09.2017
Повідом.: 5373
Реєстрація: 28.09.2017
Повідом.: 5373
- 🟠 22:03 Загроза ударних БпЛАЗагроза БпЛА типу «Шахед»#м_Харків_та_Харківська_територіальна_громада
- #16881
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Тема 9. Суб’єктивна сторона cкладу злочину
3. Поняття й види умислу. Різновиди умислу, вироблені кримінально-правовою теорією та судовою практикою.
Як свідчать наукові дослідження та матеріали судової практики, у реальній дійсності число умисних злочинів сягає 90-92% загальної кількості вчинених злочинів. Для правильної кваліфікації таких злочинів має суттєве значення саме встановлення виду умислу та його основних елементів:
Умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямий умисел – особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання (ч. 1 ст. 24).
скажет, что не бажала
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, та свідомо припускала їх настання (ч. 2 ст. 24).
тут адвокати могут давіть на доказатєльствє усвідомлєння. прі лояльном к обвінєнію суд'є нє прокатіт. прі лояльном к защітє может прокатіть
За часом виникнення та формування визначають умисел, заздалегідь обдуманий, і такий, що виник раптово.
тут єсть чєм поіграться. может сказать. что боясь за жизнь і спасая вируліла в сторону
тогда будєт умисєл що виник раптово
Інтелектуальний момент. Розуміння свідомості за непрямого умислу аналогічне розумінню свідомості в прямому умислі. Передбачення за непрямого умислу має свою розпізнавальну особливість. Як і за прямого умислу, воно має конкретний характер. Особа в такому разі чітко усвідомлює, що саме її конкретні дії чи бездіяльність можуть потягти суспільно небезпечні наслідки. Однак наслідки ці особа передбачає лише як можливі наслідки свого діяння. Передбачення неминучості настання наслідків за непрямого умислу виключається через особливості вольової сфери психічної діяльності, що дійсно пов’язана з її інтелектуальною діяльністю.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Тема 9. Суб’єктивна сторона cкладу злочину
5. Поняття та види необережності.
Необережність, поряд з умислом, є основною формою вини у кримінальному праві України. Необережна форма вини характерна для порушень правил безпеки руху й експлуатації транспорту, порушень правил охорони праці та безпеки виробництва, для деяких господарських і службових злочинів та інших злочинів.
В XX столітті необхідність оптимізації практики боротьби з необережними злочинами була усвідомлена багатьма вітчизняними і зарубіжними криміналістами. Так, угорський вчений М. Кадар у доповіді, прочитаній 15 листопада 1960 р. в Будапешті на міжнародній нараді з кримінального права, відзначив, що розвиток техніки створює джерела підвищеної небезпеки: небезпеку бути збитим транспортом для пішоходів, що рухаються по мостовій; небезпеку заподіяння ушкоджень для пасажирів автобуса, що їде з порушенням правил; небезпеку удару струмом для домашньої господарки, яка застосовує електричні машини у побуті, тощо. Розвиток техніки супроводжується збільшенням кількості джерел підвищеної небезпеки... Розповсюдження джерел підвищеної небезпеки збільшує також кількість злочинів, що вчиняються через необережність.
Необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.
Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25).
само налічіє етого понятія в судопроізводствє дайот повод для обращєнія к нєму
Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25).
єсть лазєйкі для ухода от вмєнєнія непрямого умислу. напрімєр сколько єзділа і нікогда нічєго подобного нє случалось - слєдоватєльно ожидала, что і нічєго нє случітся, к тому же імєла право расчітивать на то, что другіє авто соблюдают правіла. прі доказанності правомочного повєдєнія водітєля ФВ послєдній аргумєнт нє нужен, но может бить прівєдьон для ефєктності
тут такая нєвідімая грань мєжду непрямим умислом і необережністю.
сільно нє вчітивался, может что увідєтє сущєствєннєє
