🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
27.08.14 вторжение войск РФ
🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус:
Offline
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22702
Olena Demchenko до Masons of Z.R.A.D.A.(Самое Тайное Сообщество Фейсбука)
51 хв. ·
вот этот реестр переселенцев ТОЖЕ по гранту и ТОЖЕ от ПРООН делала Миринда...И сдала с задержкой в ПОЛТОРА ГОДА. За это время более 30 000 человек получали пособия от украинского государства не являясь фактическими переселенцами...
Чиновники “минфина ДНР” получали пенсии в Украине
[18:20 12 августа 2016 года ]
Сотрудники СБУ выявили факты получения рядом чиновников так называемого “министерства финансов ДНР” социальных и пенсионных выплат из государственного бюджета Украины. Об этом сообщает пресс-служба СБУ.
Правоохранители установили, что семь должностных лиц этого фейкового ведомства и подотчетного ему “департамента казначейства ДНР” в начале года зарегистрировались как вынужденные переселенцы в Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областях.
“Сепаратистские чиновники, среди которых два руководителя региональных “органов”, успели получить более ста тысяч гривен соцвыплат. Деньги псевдопереселенцам снимали знакомые и курьерами переправляли на временно оккупированные террористами территории”, — говорится в сообщении.
СБУ проинформировала о выявленных фактах Пенсионный фонд и органы социальной защиты населения, которые приостановили эти выплаты.
51 хв. ·
вот этот реестр переселенцев ТОЖЕ по гранту и ТОЖЕ от ПРООН делала Миринда...И сдала с задержкой в ПОЛТОРА ГОДА. За это время более 30 000 человек получали пособия от украинского государства не являясь фактическими переселенцами...
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Чиновники “минфина ДНР” получали пенсии в Украине
[18:20 12 августа 2016 года ]
Сотрудники СБУ выявили факты получения рядом чиновников так называемого “министерства финансов ДНР” социальных и пенсионных выплат из государственного бюджета Украины. Об этом сообщает пресс-служба СБУ.
Правоохранители установили, что семь должностных лиц этого фейкового ведомства и подотчетного ему “департамента казначейства ДНР” в начале года зарегистрировались как вынужденные переселенцы в Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областях.
“Сепаратистские чиновники, среди которых два руководителя региональных “органов”, успели получить более ста тысяч гривен соцвыплат. Деньги псевдопереселенцам снимали знакомые и курьерами переправляли на временно оккупированные террористами территории”, — говорится в сообщении.
СБУ проинформировала о выявленных фактах Пенсионный фонд и органы социальной защиты населения, которые приостановили эти выплаты.
Статус:
Offline
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22703
Шеф-повар @politkyxnya 4 мин.4 минуты назад
Туск пообещал Порошенко обсудить в Братиславе противодействие агрессии против Украины
…
Непогана_Тетяна @ian_tanya 27 мин.27 минут назад
Ой круть!
@Yar_Bondarenko написал зачетную аналитическую статью про замминистра #МИП #ТП - Таню Попову - читайте!
…
Туск пообещал Порошенко обсудить в Братиславе противодействие агрессии против Украины
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Непогана_Тетяна @ian_tanya 27 мин.27 минут назад
Ой круть!
@Yar_Bondarenko написал зачетную аналитическую статью про замминистра #МИП #ТП - Таню Попову - читайте!
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус:
Offline
Реєстрація: 02.03.2008
Повідом.: 53902
Реєстрація: 02.03.2008
Повідом.: 53902
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22704
А вот это по делу человек пишет, но видно что он не читал претензий держспецсвязи из которых половина полное лайно. И видно что он не смотрел результаты тендера, там не стояла толпа желающих вляпываться в заказ проон за 90 тыс долл.
И кстати претензия насчет того что система не функциональна и не полна тоже булшит, она в открытом доступе и народ уже потестировал. И кстати похоже что студенты писали %)
Статус:
Offline
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22705
НОК України @OlympicUA 32 мин.32 минуты назад Показать перевод
Марія Повх кваліфікується до півфіналу веслування на байдарках на 500м! Вболіваємо за українку о 17:17 за київс..
Левый Берег LB.ua @lb_ua 33 мин.33 минуты назад
Председатель Европейского Совета назвал неубедительной историю о "крымских диверсантах"
…
Volodymyr Ariev
16 мин ·
Я, можливо, і не зовсім стримано зараз висловлюсь, але весь ярмарок марнославства, вибух самопіару та полювання на відьом у виконанні низки депутатів, втч з БПП, та політично ангажованих активістів останніми днями нагадує не стільки шосту колонну, скільки парад підлітків раннього пубертатного періоду: сьогодні всі разом дружимо проти С., завтра дружимо проти Л. Післязавтра визначимось. Дружити зі здоровим глуздом стало немодно. Модно підтримувати віртуальну реальність, створену кастою юнаків, що монополізують право на істину. Те що ця гранка може коштувати країні дорого цікавить не всіх, бо прораховувати інтереси держави з багатьох компонентів - важко, марудно і нецікаво, особливо коли літаєш в зручному симулякрі.
Марія Повх кваліфікується до півфіналу веслування на байдарках на 500м! Вболіваємо за українку о 17:17 за київс..
Левый Берег LB.ua @lb_ua 33 мин.33 минуты назад
Председатель Европейского Совета назвал неубедительной историю о "крымских диверсантах"
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Volodymyr Ariev
16 мин ·
Я, можливо, і не зовсім стримано зараз висловлюсь, але весь ярмарок марнославства, вибух самопіару та полювання на відьом у виконанні низки депутатів, втч з БПП, та політично ангажованих активістів останніми днями нагадує не стільки шосту колонну, скільки парад підлітків раннього пубертатного періоду: сьогодні всі разом дружимо проти С., завтра дружимо проти Л. Післязавтра визначимось. Дружити зі здоровим глуздом стало немодно. Модно підтримувати віртуальну реальність, створену кастою юнаків, що монополізують право на істину. Те що ця гранка може коштувати країні дорого цікавить не всіх, бо прораховувати інтереси держави з багатьох компонентів - важко, марудно і нецікаво, особливо коли літаєш в зручному симулякрі.
Статус:
Offline
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22706
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус:
Offline
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22707
Еще небольшой штрих к портрету Расейской армии.
Не хочу прослыть голословным храбрецом, но мне действительно кажется странной уверенность подавляющего большинства украинских граждан в величии и несокрушимости российской армии. Я могу понять европейских политиков и пожилых граждан бывшего соцлагеря, пусть не в полной мере, но всё же ощутивших полутона красной модели бытия. И даже их уверенность в том, что советская армия-освободительница является прародительницей доблестного российского войска, им простительна. Но нашим седовласым политикам и просто зрелым мужам, служившим в рядах советской армии, стыдно не помнить, что собой представляли именно русские вояки, - и при этом в ответ на призывы общественности дать решительный отпор российским войскам вяло бубнить про «горячие головы» и «вот поднимет россия (страна-террорист) авиацию... и ага!»
Я служил в части, которая дислоцировалась вблизи литовского городка Радвилишкис. Говорили, что расположение очень удобное - три часа на электричке до Вильнюса и столько же до Риги. Было это в те напряжённые годы, когда Литва, синтезировав мужество и мудрость, решила отсоединиться от продуктов распада попахивающего совка. Поначалу желание литовцев воспринималось как блажь, но к концу лета 1990 года, когда первые лица Литвы заявили о непризнании кремлёвского правительства и назвали воинские подразделения на территории балтийских стран оккупантами, с офицерским составом нашей части произошла метаморфоза. Мы всё реже видели их выходящими за КПП части в форме и практически не слышали, чтобы они бравой компанией отправлялись в Радвилишкис на выходные. Да что офицеры, сам начальник штаба майор Семёнов настоятельно рекомендовал и солдатам-отпускникам, и тем, кто заслужил увольнительный, одалживать гражданскую одежду в каптёрке у прапорщиков. Беспокоило близкое расположение не только города, но и двух сёл - Гражениса и Карчимоса, жители которых, сами того не ведая, наводили ужас на большую часть офицеров. Разве что украинцы, старлеи Свинобой и Кот, а также литовец, прапорщик Шамаевас, с ухмылкой чесали затылки. На моей памяти часть трижды поднимали ночью по тревоге только потому, что караульный в ста метрах от забора в лесной посадке узрел мерцающий свет фонарика. Вероятно, жители Карчимоса возвращались из поздних гостей лесной тропой. Как сейчас помню - стоим мы сонные, с автоматами наперевес, растерянно глядя на командира части, истошно визжавшего: «Убейте его! Отпуск дам!» К счастью, мы никого не убили.
Стоит отметить, приступы бдительности у командного звена наблюдались на фоне абсолютного спокойствия жителей посёлков - те по-прежнему обращались к руководству части за помощью в уборке осеннего урожая, разумеется, не за так. Литовцы готовы были щедро угощать солдат шашлыками в лесном ресторане «Зайчик», а офицеру, выделившему дешёвую рабочую силу, сулили вознаграждение и домашние лакомства местного производства. И вот тут перед офицером возникала дилемма: в нём боролись две силы - желание поживиться за счёт солдат и страх за свою оккупантскую жизнь. Несложно догадаться, что обычно под натиском алчности побеждала отвага.
Когда кремлёвское руководство приняло решение об энергетической блокаде Литвы, ограничив поставки газа и нефтепродуктов, наши офицеры не растерялись и принялись приторговывать бензином через забор. Да так успешно, что во время автопробега от Радвилишкиса до Калининграда под конец дистанции машин семь пришлось буксировать до дружественной части на тросах.
По вечерам воинская часть вымирала, если не считать заступавших в караул. Одни сидели по квартирам в домах офицеров у телевизора, жадно вникая «А чё там в Вильнюсе фордыбачат?» Другие рассуждали: «А что мне? Если что, махну к тёще в Даугавпилс. Латыши вроде посмирнее будут». Но были и такие, как шестеро офицеров, капитаны и майоры из Оренбурга и Омска. Те по субботам топили депрессию и страх в офицерской бане. Да так, что мы, не стесняясь, часа в три утра заявлялись париться - для тёпленьких служивых мы были лишь забавной галлюцинацией. В ночь с воскресенья на понедельник эти шестеро, выпив по бутылке на брата, вползали с автоматами в кузов ГАЗ-66 и отправлялись в дикий литовский лес, где водились и кабаны, и зайцы, и полчища косуль, временами забредавших на караульный пост. Пьяные браконьеры редко возвращались с добычей, зато «неучтённые» патроны расстреливали нещадно, ибо не любили мелочиться, предпочитая бить очередью. Как-то и АК-47 в лесу забыли, тот самый, за пропажу которого обычному солдату грозило семь лет тюрьмы.
Среди солдат части были представители разных республик бывшего Союза. Хватало и литовцев с латышами, возможно, именно об этом помнили здравомыслящие жители соседних посёлков, продолжая тихую «дружбу» с частью. Но особенно много служило россиян из Калуги, Саратова и с Урала. Больше всего саратовцев и калужан было в подразделении, называемом «чёрной сотней». Какой примус они починяли в автопарке, достоверно неизвестно, но возвращались всегда грязные и злые. По вечерам с завидной регулярностью пьянствовали и крутили кассету с шансоном. Особенно популярной была песня «Ванинский порт» - меломаны охотно подвывали: «Будь проклята ты, Колыма! Что названа чёрной планетой...». Выражение «жить по понятиям» я впервые услышал именно от них. «Черносотенцы» были явно пропитаны романтикой уголовной жизни - все в наколках, с одним им понятным «кодексом чести», - и в «черпаки» (следующий ранг после «салаг») они переводили с жестокой бесшабашностью. Один из утренних разводов на плацу был ознаменован печальной новостью: солдата из «чёрной сотни» увезли на скорой с распухшими, превратившимися в единую гематому тестикулами. Причина ЧП довольно прозаична - один из «дедов» попал армейской бляхой в пах новоиспечённому «черпаку», и, похоже, не случайно.
На фоне мрачности и безысходности армейской жизни российских срочников особым колоритом выделялась троица уральцев - Павлов, Маслов и Мамаев. Казалось, весь смысл их пребывания в части сводился к дополнительным часам сна и возможности первыми открыть в столовой кастрюлю с супом - авось мясо попадётся. Было у них и куда более изощрённое увлечение - отслеживать появление новых личных вещей у сослуживцев. Когда латыши или литовцы доставали из родительских посылок кассетные магнитофоны Grundig, всевозможные приёмники с блестящими ручками или чудо прогресса - одноразовые станки для бритья и лосьоны Dzintars, уральцы затихали на своих койках, устремив на счастливчиков взгляды, исполненные вселенской скорби. Спустя время вещи бесследно исчезали, а на возмущённые возгласы «Украли!» уральцы, лукаво ухмыляясь, комментировали: «Не украли, а ты «пропустил лицом». А ещё через пару месяцев литовец Вяйткявичус зашёл в каптёрку за остатками своей посылки и обнаружил пропавшие вещи, с любовью выставленные на полках Павлова и Маслова. В тот хмурый вечер несколько литовцев для назидания решили ограничиться парой хорошо поставленных ударов, но в этот момент на огонёк забрела компания саратовцев. Уральцы, было, воспрянули духом, но по обыкновению земляки оказались подшофе и новость о вороватости уральской троицы восприняли как повод для потехи. Уже не литовцы, а парни из Саратова да подоспевшие калужане зверски избивали Павлова и Ко более получаса. Наутро фиолетовые деформированные уши, заплывшие глаза и провалившиеся в распухшие тёмно-малиновые щёки носы уральцев были проигнорированы командиром части, потому как любое ЧП могло стать помехой его переводу в штаб Прибалтийского ракетного округа в Риге.
К чему я это пишу? К тому, что не было никакой доблести и отваги со стороны русских офицеров в советской армии. Были лишь трусость и жажда мелкой лёгкой наживы. О физической подготовке вообще молчу. Когда с проверкой нагрянул генерал-майор Шатохин, его возмутил прежде всего внешний вид офицерья. Он заставил их сдавать спортивный норматив, и редкий юный лейтенант смог пробежать километр вокруг части, не срезав метраж по диагонали, не говоря уже о подтягиваниях и отжиманиях.
И если расценивать российскую армию как главную наследницу «великого и могучего» прошлого, то с исчезновением из её рядов украинцев, прибалтов и белорусов навсегда ушли как хозяйственная составляющая, так и подлинное знание военного дела. Остались самые низменные проявления человеческой натуры, помноженные на непостижимые глупость и жестокость. Именно поэтому я не верю в непобедимость российского войска, и не пытайтесь меня переубедить. Демобилизовался я в звании старшего сержанта с должности заместителя командира взвода. Был ли я так хорош? Не думаю. Просто раздавать лычки на погоны было особо некому.
Евгений СЛУЦКИЙ, журналист
Я служил в части, которая дислоцировалась вблизи литовского городка Радвилишкис. Говорили, что расположение очень удобное - три часа на электричке до Вильнюса и столько же до Риги. Было это в те напряжённые годы, когда Литва, синтезировав мужество и мудрость, решила отсоединиться от продуктов распада попахивающего совка. Поначалу желание литовцев воспринималось как блажь, но к концу лета 1990 года, когда первые лица Литвы заявили о непризнании кремлёвского правительства и назвали воинские подразделения на территории балтийских стран оккупантами, с офицерским составом нашей части произошла метаморфоза. Мы всё реже видели их выходящими за КПП части в форме и практически не слышали, чтобы они бравой компанией отправлялись в Радвилишкис на выходные. Да что офицеры, сам начальник штаба майор Семёнов настоятельно рекомендовал и солдатам-отпускникам, и тем, кто заслужил увольнительный, одалживать гражданскую одежду в каптёрке у прапорщиков. Беспокоило близкое расположение не только города, но и двух сёл - Гражениса и Карчимоса, жители которых, сами того не ведая, наводили ужас на большую часть офицеров. Разве что украинцы, старлеи Свинобой и Кот, а также литовец, прапорщик Шамаевас, с ухмылкой чесали затылки. На моей памяти часть трижды поднимали ночью по тревоге только потому, что караульный в ста метрах от забора в лесной посадке узрел мерцающий свет фонарика. Вероятно, жители Карчимоса возвращались из поздних гостей лесной тропой. Как сейчас помню - стоим мы сонные, с автоматами наперевес, растерянно глядя на командира части, истошно визжавшего: «Убейте его! Отпуск дам!» К счастью, мы никого не убили.
Стоит отметить, приступы бдительности у командного звена наблюдались на фоне абсолютного спокойствия жителей посёлков - те по-прежнему обращались к руководству части за помощью в уборке осеннего урожая, разумеется, не за так. Литовцы готовы были щедро угощать солдат шашлыками в лесном ресторане «Зайчик», а офицеру, выделившему дешёвую рабочую силу, сулили вознаграждение и домашние лакомства местного производства. И вот тут перед офицером возникала дилемма: в нём боролись две силы - желание поживиться за счёт солдат и страх за свою оккупантскую жизнь. Несложно догадаться, что обычно под натиском алчности побеждала отвага.
Когда кремлёвское руководство приняло решение об энергетической блокаде Литвы, ограничив поставки газа и нефтепродуктов, наши офицеры не растерялись и принялись приторговывать бензином через забор. Да так успешно, что во время автопробега от Радвилишкиса до Калининграда под конец дистанции машин семь пришлось буксировать до дружественной части на тросах.
По вечерам воинская часть вымирала, если не считать заступавших в караул. Одни сидели по квартирам в домах офицеров у телевизора, жадно вникая «А чё там в Вильнюсе фордыбачат?» Другие рассуждали: «А что мне? Если что, махну к тёще в Даугавпилс. Латыши вроде посмирнее будут». Но были и такие, как шестеро офицеров, капитаны и майоры из Оренбурга и Омска. Те по субботам топили депрессию и страх в офицерской бане. Да так, что мы, не стесняясь, часа в три утра заявлялись париться - для тёпленьких служивых мы были лишь забавной галлюцинацией. В ночь с воскресенья на понедельник эти шестеро, выпив по бутылке на брата, вползали с автоматами в кузов ГАЗ-66 и отправлялись в дикий литовский лес, где водились и кабаны, и зайцы, и полчища косуль, временами забредавших на караульный пост. Пьяные браконьеры редко возвращались с добычей, зато «неучтённые» патроны расстреливали нещадно, ибо не любили мелочиться, предпочитая бить очередью. Как-то и АК-47 в лесу забыли, тот самый, за пропажу которого обычному солдату грозило семь лет тюрьмы.
Среди солдат части были представители разных республик бывшего Союза. Хватало и литовцев с латышами, возможно, именно об этом помнили здравомыслящие жители соседних посёлков, продолжая тихую «дружбу» с частью. Но особенно много служило россиян из Калуги, Саратова и с Урала. Больше всего саратовцев и калужан было в подразделении, называемом «чёрной сотней». Какой примус они починяли в автопарке, достоверно неизвестно, но возвращались всегда грязные и злые. По вечерам с завидной регулярностью пьянствовали и крутили кассету с шансоном. Особенно популярной была песня «Ванинский порт» - меломаны охотно подвывали: «Будь проклята ты, Колыма! Что названа чёрной планетой...». Выражение «жить по понятиям» я впервые услышал именно от них. «Черносотенцы» были явно пропитаны романтикой уголовной жизни - все в наколках, с одним им понятным «кодексом чести», - и в «черпаки» (следующий ранг после «салаг») они переводили с жестокой бесшабашностью. Один из утренних разводов на плацу был ознаменован печальной новостью: солдата из «чёрной сотни» увезли на скорой с распухшими, превратившимися в единую гематому тестикулами. Причина ЧП довольно прозаична - один из «дедов» попал армейской бляхой в пах новоиспечённому «черпаку», и, похоже, не случайно.
На фоне мрачности и безысходности армейской жизни российских срочников особым колоритом выделялась троица уральцев - Павлов, Маслов и Мамаев. Казалось, весь смысл их пребывания в части сводился к дополнительным часам сна и возможности первыми открыть в столовой кастрюлю с супом - авось мясо попадётся. Было у них и куда более изощрённое увлечение - отслеживать появление новых личных вещей у сослуживцев. Когда латыши или литовцы доставали из родительских посылок кассетные магнитофоны Grundig, всевозможные приёмники с блестящими ручками или чудо прогресса - одноразовые станки для бритья и лосьоны Dzintars, уральцы затихали на своих койках, устремив на счастливчиков взгляды, исполненные вселенской скорби. Спустя время вещи бесследно исчезали, а на возмущённые возгласы «Украли!» уральцы, лукаво ухмыляясь, комментировали: «Не украли, а ты «пропустил лицом». А ещё через пару месяцев литовец Вяйткявичус зашёл в каптёрку за остатками своей посылки и обнаружил пропавшие вещи, с любовью выставленные на полках Павлова и Маслова. В тот хмурый вечер несколько литовцев для назидания решили ограничиться парой хорошо поставленных ударов, но в этот момент на огонёк забрела компания саратовцев. Уральцы, было, воспрянули духом, но по обыкновению земляки оказались подшофе и новость о вороватости уральской троицы восприняли как повод для потехи. Уже не литовцы, а парни из Саратова да подоспевшие калужане зверски избивали Павлова и Ко более получаса. Наутро фиолетовые деформированные уши, заплывшие глаза и провалившиеся в распухшие тёмно-малиновые щёки носы уральцев были проигнорированы командиром части, потому как любое ЧП могло стать помехой его переводу в штаб Прибалтийского ракетного округа в Риге.
К чему я это пишу? К тому, что не было никакой доблести и отваги со стороны русских офицеров в советской армии. Были лишь трусость и жажда мелкой лёгкой наживы. О физической подготовке вообще молчу. Когда с проверкой нагрянул генерал-майор Шатохин, его возмутил прежде всего внешний вид офицерья. Он заставил их сдавать спортивный норматив, и редкий юный лейтенант смог пробежать километр вокруг части, не срезав метраж по диагонали, не говоря уже о подтягиваниях и отжиманиях.
И если расценивать российскую армию как главную наследницу «великого и могучего» прошлого, то с исчезновением из её рядов украинцев, прибалтов и белорусов навсегда ушли как хозяйственная составляющая, так и подлинное знание военного дела. Остались самые низменные проявления человеческой натуры, помноженные на непостижимые глупость и жестокость. Именно поэтому я не верю в непобедимость российского войска, и не пытайтесь меня переубедить. Демобилизовался я в звании старшего сержанта с должности заместителя командира взвода. Был ли я так хорош? Не думаю. Просто раздавать лычки на погоны было особо некому.
Евгений СЛУЦКИЙ, журналист
Статус:
Offline
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22708
Смерічка @_Smeritchka 28 мин.28 минут назад
#медиабляди
UKR Mission to NATO @UKRinNATO 6 мин.6 минут назад
В Украине стартовал набор в первую бригаду Нацгвардии, созданную по стандартам НАТО
…
Мuд Роисси @Fake_MIDRF 10 мин.10 минут назад
Сергей Иванов вовремя соскочил: сегодня 2 теракта в Подмосковье и стрельба со взрывами в Питере
Левый Берег LB.ua @lb_ua 12 мин.12 минут назад
Польская Newag хочет модернизировать локомотивы "Укрзализныци"
…
Каменяр @hu_lviv 1 мин.1 минуту назад Показать перевод
перед вами Нова Україна
Український каноїст Юрій Чебан пробився до фіналу Олімпіади в Ріо.У півфінальному запливі на каное-одиночці на 200 м він показав 8 результат. До фінішу він приплив за 40.59 с. Таким чином наш спортсмен відібрався у фінал змагань, який відбудеться 18 серпня о 15:16 за київським часом. Нагадаємо, що у півфіналі Чебан фінішував на 11 місці. Зазначимо, що інша представниця України Марія Повх не змогла пробитися до фіналу байдарок-одиначок на 500 м. У півфіналі вона фінішувала на 11 місці (2:00.71).
vAnilla Love t @5AllanLeVito 2 мин.2 минуты назад
В сеть просочились детские фото Лещенко и Найема
Шеф-повар @politkyxnya 11 сек.11 секунд назад
Сотрудник военкомата террористической "ДНР" сдался в плен со списками личного состава боевиков
…
#медиабляди
UKR Mission to NATO @UKRinNATO 6 мин.6 минут назад
В Украине стартовал набор в первую бригаду Нацгвардии, созданную по стандартам НАТО
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Мuд Роисси @Fake_MIDRF 10 мин.10 минут назад
Сергей Иванов вовремя соскочил: сегодня 2 теракта в Подмосковье и стрельба со взрывами в Питере
Левый Берег LB.ua @lb_ua 12 мин.12 минут назад
Польская Newag хочет модернизировать локомотивы "Укрзализныци"
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Каменяр @hu_lviv 1 мин.1 минуту назад Показать перевод
перед вами Нова Україна
Український каноїст Юрій Чебан пробився до фіналу Олімпіади в Ріо.У півфінальному запливі на каное-одиночці на 200 м він показав 8 результат. До фінішу він приплив за 40.59 с. Таким чином наш спортсмен відібрався у фінал змагань, який відбудеться 18 серпня о 15:16 за київським часом. Нагадаємо, що у півфіналі Чебан фінішував на 11 місці. Зазначимо, що інша представниця України Марія Повх не змогла пробитися до фіналу байдарок-одиначок на 500 м. У півфіналі вона фінішувала на 11 місці (2:00.71).
vAnilla Love t @5AllanLeVito 2 мин.2 минуты назад
В сеть просочились детские фото Лещенко и Найема
Шеф-повар @politkyxnya 11 сек.11 секунд назад
Сотрудник военкомата террористической "ДНР" сдался в плен со списками личного состава боевиков
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Останнє редагування:
Статус:
Offline
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22709
Скоро дата начала Второй Мировой войны развязанной двумя античеловеческими режимами.
Вот статейка как для расширения кругозора так и пища для ума кто был кем на самом деле.
Польская оборона Брестской крепости от фашистско-советских захватчиков
Вот статейка как для расширения кругозора так и пища для ума кто был кем на самом деле.
Польская оборона Брестской крепости от фашистско-советских захватчиков
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
CAXAP
Куратор теми
Статус:
Offline
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22710
думал полторак сотонатовцу парадные коробки показывает, потом присмотрелся: батюшки, та это ж наш. гайдукевич красавчик
Статус:
Offline
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22711
И форма современная, хоть и видно, что копируем американцев, а все равно приятно смотреть, и автоматики уже не калаши. Смотрю и радуюсь.думал полторак сотонатовцу парадные коробки показывает, потом присмотрелся: батюшки, та это ж наш. гайдукевич красавчик
Статус:
Offline
Реєстрація: 28.07.2010
Повідом.: 11437
Реєстрація: 28.07.2010
Повідом.: 11437
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22712
Статус:
Offline
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22713
Если сумела с первой попытки произнести последнее слово многополигамная сделала крутой рывок к успеху.
Азиров на босу ногу.
Статус:
Offline
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22715
Дык ничего не нашел.Все к много полигамии отправляет.Может это Азировна имела ввиду?
CAXAP
Куратор теми
Статус:
Offline
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
Реєстрація: 01.12.2008
Повідом.: 30396
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22716
гайдукевич отписывался насчет обуви - сейчас была трабла в том что туфли для строевки им никто не готов был отшить.
с берцами оказалось намного проще.
ну и это пока "экспериментальная носка" есть притензии у них ко многим штукам и будут менять, равно как и фасоны кителей - их отшили как попало и на старый лад, ругается, по его словам после введения стандарта и контроля со стороны одного известного полкана самодеятельности не будет.
как то так, работа идет, но это конечно не реформы, нихеранеменяется
Статус:
Offline
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22717
гайдукевич отписывался насчет обуви - сейчас была трабла в том что туфли для строевки им никто не готов был отшить.
с берцами оказалось намного проще.
ну и это пока "экспериментальная носка" есть притензии у них ко многим штукам и будут менять, равно как и фасоны кителей - их отшили как попало и на старый лад, ругается, по его словам после введения стандарта и контроля со стороны одного известного полкана самодеятельности не будет.
как то так, работа идет, но это конечно не реформы, нихеранеменяется
Вчера смотрел фильм о французском иностранном легионе. Так там ветеран - сержант жалуется, что почти все, что на нем, в его рюкзаке и сам рюкзак тоже куплены за собственные деньги. Ибо рюкзак французской армии, по его мнению, придуман каким то генералом, никогда в поле не бывшим.
Видимо военные всего мира любят паскудить то, что им дает их страна.
Да, понравиось, как офицер после 50 км. марша с 30 кг рюкзаком на плечах, показывал в камеру свои ступни и говорил - вот ЛЕЙТЕНАНТСКАЯ ступня, нет ни одного мозоля ни одной потертости. По походке солдат было видно, что у них ноги стерты насмерть, еле шли.
Статус:
Offline
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
Реєстрація: 21.10.2015
Повідом.: 25907
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22718
Виктория_Правды @pravda_1 11 мин.11 минут назад
Член правления международной организации Transparency International митингует в Украине.
Ничего не перепутал?...
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус:
Offline
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
Реєстрація: 07.12.2009
Повідом.: 19667
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22719
Французькі і німецькі винищувачі візьмуть контроль над Балтикою
Винищувачі Франції і Німеччини візьмуть на себе здійснення місії повітряної поліції в країнах Балтії. Про це повідомило видання Postimees з посиланням на міністерство оборони Литви, передають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.
Французький контингент змінить португальців, якы нині несуть чергування на авіабазі в Шяуляй, а німці змінять англійців на авіабазі Емарі в Естонії.
Винищувачі повітряної поліції регулярно, зазвичай кілька разів в тиждень, піднімаються для супроводу пролітаючих над Балтійським морем літаків Військово-космічних сил Російської Федерації.
Контроль неба над країнами Балтії здійснюється вже понад 12 років, після того як Литва, Латвія і Естонія стали членами НАТО. Балтійські країни, в зв'язку з ростом військової активності РФ, хочуть, щоб дислоковані у них винищувачі Альянсу в кризовій ситуації змогли б виконати і бойові завдання.
Нагадаємо, що військову техніку Збройних сил Російської Федерації помічають у державних кордонів Латвії вже не в перший раз. Зокрема, 4 серпня в латвійській виключній економічній зоні, в семи морських милях від територіальних вод було помічено російський підводний човен проекту 877/636 (Kilo).
============================================
Десантник, переживши ампутацію, став парамедиком
21-річний Євген твердо переконаний, що житиме повноцінним життям
Йому лише 21, а доля вже неодноразово випробовувала його на міцність. Євген із позивним «Апостол» відправився на фронт під час першої хвилі мобілізації у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади. Інакше вчинити він не міг, адже виховувався в офіцерській родині й з дитинства знав, що захищати Батьківщину — обов’язок кожного чоловіка. Бої, оточення, втрата побратимів, складне поранення, ампутація стопи, збирання докупи кісток обох рук… Та розмірковувати про несправедливість буття Євген не став. Він твердо вирішив для себе, що все одно житиме повноцінним життям…
«Апостол» упевнений, що йому пощастило: навесні 2014 року він потрапив до тієї ж бригади, де кілька років тому проходив строкову службу, — до свого командира й у той же підрозділ. Наступи, прориви, бої, обстріли, спецоперації… В ніч з 10 на 11 липня під Зеленопіллям по українських воїнах з російської території був відкритий вогонь з реактивних установок «Град», від якого Євгену вкритися не вдалося. Від табору залишилося лише попелище.
— Того дня з 79-ї бригади загинули 28 бійців, близько сотні були поранені. Цей день назавжди змінив моє життя. «Братська Росія» показала своє істинне лице, застосувавши по нас реактивні системи залпового вогню. Посікло відразу багатьох… Нас прицільно накривали з «Градів», САУ та мінометів. Це було схоже на метеоритний дощ, з такою швидкістю і частотою падали снаряди. Один із снарядів впав буквально за метр від мене. Я тільки почув характерний звук, а потім — вибух. Навколо були трупи… згорілі трупи друзів…
Снаряди продовжували падати, допомога не могла дістатись до поранених хлопців ні по землі, ні з повітря. Перший вертоліт, який відправили для евакуації поранених, був збитий, члени екіпажу загинули. Через дев’ять годин прилетів ще один.
— Навіть під час польоту нас обстрілювали зі стрілецької зброї. Дякувати кулеметнику на рампі, який добре знав свою справу, ворог не міг прицільно по нас працювати. На нашому борту кожен третій був із ампутацією. У мене часто запитують, чи було страшно. Ні, страху за себе не було. Був страх за хлопців, які помирали на руках. Я не забуду цього всього, тому що не маю права…
Через важке поранення, яке призвело до ампутації, «Апостол» не зміг повернутися на фронт десантником. Та він твердо вирішив продовжувати боротьбу. Коли рани загоїлися, Женя заново навчився ходити, він почав їздити на передову з волонтерською допомогою, інструктажами.
— Телефоную одного разу, аби запитати, куди саме відправляти посилку побратимам. Мені радісно повідомляють, що відправляти не треба, бо за кілька днів хлопці будуть удома. Через дві години дзвонять і кажуть, що всі семеро загинули…
Сьогодні Євген постійно на зв’язку з військовими на передовій, достеменно знає їхні потреби, тому і докладає максимум зусиль, щоб їх задовольнити. Не так давно хлопець повернувся з Авдіївки та Пісків, куди відвозив волонтерську допомогу.
Дізнавшись про можливість пройти навчання на курсах парамедиків, Євген одразу вирішив нею скористатись. За кілька днів відправляється до Зайцевого вже як парамедик. Кожною своєю дією хлопець доводить, що він — не офіцерський «синок», а син офіцера, тож йому добре відомо, що таке офіцерська честь і доблесть.
Попри ампутацію, важке поранення, Євген не шкодує, що пішов захищати країну. Каже, якби повернути час назад, він вчинив би так само. Та й особисте життя налагодилося: свою другу половинку чоловік знайшов у військовому госпіталі, нещодавно молоді люди побралися.
P.S. А в нашої Батьківщини з’явився ще один захисник. Рідний брат Євгена, Олександр, нещодавно склав присягу і почав нелегку, але почесну службу за контрактом. Женя коментує такий вибір брата просто: «Ми ж сини офіцера»…
===============================================================
Светлана Самборска
41 хв ·
"Лещенко инициирует сбор подписей за отставку Луценко".
А говорили же умные люди после ареста Ефремова, что Луценко начнут жрать, грызть и поливать чем только фантазии и спонсорского бабла хватит.
Винищувачі Франції і Німеччини візьмуть на себе здійснення місії повітряної поліції в країнах Балтії. Про це повідомило видання Postimees з посиланням на міністерство оборони Литви, передають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.
Французький контингент змінить португальців, якы нині несуть чергування на авіабазі в Шяуляй, а німці змінять англійців на авіабазі Емарі в Естонії.
Винищувачі повітряної поліції регулярно, зазвичай кілька разів в тиждень, піднімаються для супроводу пролітаючих над Балтійським морем літаків Військово-космічних сил Російської Федерації.
Контроль неба над країнами Балтії здійснюється вже понад 12 років, після того як Литва, Латвія і Естонія стали членами НАТО. Балтійські країни, в зв'язку з ростом військової активності РФ, хочуть, щоб дислоковані у них винищувачі Альянсу в кризовій ситуації змогли б виконати і бойові завдання.
Нагадаємо, що військову техніку Збройних сил Російської Федерації помічають у державних кордонів Латвії вже не в перший раз. Зокрема, 4 серпня в латвійській виключній економічній зоні, в семи морських милях від територіальних вод було помічено російський підводний човен проекту 877/636 (Kilo).
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
============================================
Десантник, переживши ампутацію, став парамедиком
21-річний Євген твердо переконаний, що житиме повноцінним життям
Йому лише 21, а доля вже неодноразово випробовувала його на міцність. Євген із позивним «Апостол» відправився на фронт під час першої хвилі мобілізації у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади. Інакше вчинити він не міг, адже виховувався в офіцерській родині й з дитинства знав, що захищати Батьківщину — обов’язок кожного чоловіка. Бої, оточення, втрата побратимів, складне поранення, ампутація стопи, збирання докупи кісток обох рук… Та розмірковувати про несправедливість буття Євген не став. Він твердо вирішив для себе, що все одно житиме повноцінним життям…
«Апостол» упевнений, що йому пощастило: навесні 2014 року він потрапив до тієї ж бригади, де кілька років тому проходив строкову службу, — до свого командира й у той же підрозділ. Наступи, прориви, бої, обстріли, спецоперації… В ніч з 10 на 11 липня під Зеленопіллям по українських воїнах з російської території був відкритий вогонь з реактивних установок «Град», від якого Євгену вкритися не вдалося. Від табору залишилося лише попелище.
— Того дня з 79-ї бригади загинули 28 бійців, близько сотні були поранені. Цей день назавжди змінив моє життя. «Братська Росія» показала своє істинне лице, застосувавши по нас реактивні системи залпового вогню. Посікло відразу багатьох… Нас прицільно накривали з «Градів», САУ та мінометів. Це було схоже на метеоритний дощ, з такою швидкістю і частотою падали снаряди. Один із снарядів впав буквально за метр від мене. Я тільки почув характерний звук, а потім — вибух. Навколо були трупи… згорілі трупи друзів…
Снаряди продовжували падати, допомога не могла дістатись до поранених хлопців ні по землі, ні з повітря. Перший вертоліт, який відправили для евакуації поранених, був збитий, члени екіпажу загинули. Через дев’ять годин прилетів ще один.
— Навіть під час польоту нас обстрілювали зі стрілецької зброї. Дякувати кулеметнику на рампі, який добре знав свою справу, ворог не міг прицільно по нас працювати. На нашому борту кожен третій був із ампутацією. У мене часто запитують, чи було страшно. Ні, страху за себе не було. Був страх за хлопців, які помирали на руках. Я не забуду цього всього, тому що не маю права…
Через важке поранення, яке призвело до ампутації, «Апостол» не зміг повернутися на фронт десантником. Та він твердо вирішив продовжувати боротьбу. Коли рани загоїлися, Женя заново навчився ходити, він почав їздити на передову з волонтерською допомогою, інструктажами.
— Телефоную одного разу, аби запитати, куди саме відправляти посилку побратимам. Мені радісно повідомляють, що відправляти не треба, бо за кілька днів хлопці будуть удома. Через дві години дзвонять і кажуть, що всі семеро загинули…
Сьогодні Євген постійно на зв’язку з військовими на передовій, достеменно знає їхні потреби, тому і докладає максимум зусиль, щоб їх задовольнити. Не так давно хлопець повернувся з Авдіївки та Пісків, куди відвозив волонтерську допомогу.
Дізнавшись про можливість пройти навчання на курсах парамедиків, Євген одразу вирішив нею скористатись. За кілька днів відправляється до Зайцевого вже як парамедик. Кожною своєю дією хлопець доводить, що він — не офіцерський «синок», а син офіцера, тож йому добре відомо, що таке офіцерська честь і доблесть.
Попри ампутацію, важке поранення, Євген не шкодує, що пішов захищати країну. Каже, якби повернути час назад, він вчинив би так само. Та й особисте життя налагодилося: свою другу половинку чоловік знайшов у військовому госпіталі, нещодавно молоді люди побралися.
P.S. А в нашої Батьківщини з’явився ще один захисник. Рідний брат Євгена, Олександр, нещодавно склав присягу і почав нелегку, але почесну службу за контрактом. Женя коментує такий вибір брата просто: «Ми ж сини офіцера»…
===============================================================
Светлана Самборска
41 хв ·
"Лещенко инициирует сбор подписей за отставку Луценко".
А говорили же умные люди после ареста Ефремова, что Луценко начнут жрать, грызть и поливать чем только фантазии и спонсорского бабла хватит.
Статус:
Offline
Реєстрація: 04.07.2014
Повідом.: 5506
Реєстрація: 04.07.2014
Повідом.: 5506
- 🟡 05:34 Відбій тривоги в Харківська область.Зверніть увагу, тривога ще триває у:- Куп’янський район- Харківський район- Липецька територіальна громада- Вовчанська територіальна громада#Харківська_область
- #22720
думал полторак сотонатовцу парадные коробки показывает, потом присмотрелся: батюшки, та это ж наш. гайдукевич красавчик
Аэромобилам дали Тавор
А патронный заводик когда?