Сьогодні чомусь згадалось. В Іловайську, перед невдалим просуванням у саме місто, ми ховались від обстрілу у якомусь приватному будинку, двері туди були вибиті до нас. Власники будинку, а це молода сім'я із 3 людей, втікли ще до початку там бойових дій. Видно було що речі були спаковані і вивезені, але саме цінне, бо купа мотлоху залишилась. Сім'я була небагата, але будинок більш менш новий, до того ж ще не завершеним у всіх кімнатах ремонтом. Це все до того, що це було помешкання абсолютно середньостатистичної родини із маленькою дитиною. Найцікавіше що ми знайшли у будинку, а це фалоімітатор рожевого кольору, купу російської порнухи на dvd, гору книжок про православ'я, та таку ж гору dvd із фільмами про російських мєнтів і фільмами про велику вітчизняну війну, плюс пару книг якихось гівно авторів про сенс буття і "как дабітса успєха", а на додачу квиток із Таганрогу у Донецьк. Я не уявляю які політичні погляди у тої родини, і не хочу нічого поганого про них говорити, але відтоді всі "ватніки" і жителі Донбасу, які говорять про те, як їм набридла війна і їм вже всерівно яка влада, аби мир був, асоціюются із цією родиною, читають про Ісуса, бавлятся фалоімітатором, дивлятся фільми про дідов, розбавляючи це російською порнушкою, а ще інколи задумуются про сенс існування і ділятся лютим бажанням добитись успіху у житті. От така у нас абсолютно нормальна родина.
