Вдруг ни с сего, ни с того, приснился мне ночью Тарас Шевченко и продиктовал такие стихи, да крепко-накрепко приказал мне поместить их на Харьковфоруме. Помещаю во исполнение наказа Батьки украинской нации.
Прошу пробачення за возможные помылки, я мовы не знаю, записывал на слух.
Харків'яни!
Харків в'янє,
Гінє, пропадає,
Нам від тєй бандерської влади
Геть життя немає
Зруйнували всі заводи,
Фабрикі та виші,
Нам нема дє працювати, навчатись
Та жіти,
Геть відь нарід вимірає,
За кордон сбігає,
За кордоном життя важке,
Але щось хочь платють,
Адже дома наши диткі
Голоднії плачуть.
Обіцали незалежність,
Маем незаможність.
Незалежни ж ліше вори,
В банках розбішаки,
Депутати лізуть вгору,
Крадуть, мов собаки.
Всі чиновніки - злодії,
Деруть сь'ому шкуру,
Мі ж, немов раби якії,
Мовчімо, як сдуру.
Скількі ж маемо тірпіти,
Скількі сльози лити?
Нумо браття, всі вставайте,
Владу ту скідайте!
Порозорімо кордони-
З Білгородськім краєм
Ми ж раніше жилі краще
З руськіми братамі.
Жіли добрє, мали статок,
Та й була робота
Нащо здався той Бандера
И тая скорбота?
