Мне было интересно почитать за чашечкой кавы...

Дитинство. Готуючись до цієї зустрічі, я дуже переживала і ці переживання навіяли сон – я вриваюсь в свою школу в Ужгороді, йду порожніми коридорами, згадую свої відчуття: і насмішки, і перемоги, і страхи. І як я пішла після 8 класу в училище культури, і свою першу підвищену степендію у 50 рублів (в той час актор в театрі мав 80!), і свої перші підробітки, і першу роль в Ужгородському театрі. Ми всі маємо, що пригадати: і хороше,...

"У святочних днях головне не це – не вербові гілочки з пухнастими бруньками, не хліб із плетеними віночками, не смиренне жереб’ятко ослиці, не пахуче миро на виснаженому постом чолі.
Головне – ця дорога, так звана Віа Долороза. 600 метрів сходження з ганебним тягарем і в блазенькій короні.
І навіть не цей останній шлях найважливіше. Глибина сенсу в тому, що - тричі Він падав… Падав і тричі підводився, щоб іти далі Вгору. Намічаючи пунктир сліду для нас.
Мабуть, якраз...

Сиділи з ним звично у вечоровій тиші під горіхом. Догорала ватра, і я запитав, чи підкинути ще паліччя.
– А хіба нам не досить свого свічення? – загадково запитав він.
– Свого? Якого?
– Я не казав тобі: ми світимося в темряві. Але те сяяття настільки маловидиме, що звичайне око його не помічає. Хіба що дехто…
– І яке ж воно – свічення? – запитав я.
– В кого яке. І то за якого стану. Залежно від наповнення.
– Наповнення чого?
– Не чого, а чим. Звісно...

Якщо в тебе кинули каменем, стань на нього – і ти піднімешся над тим, хто його кинув.
Якщо тобі піднесли гарбуза, згадай японців: споживання гарбузів подовжує життя.
Якщо хочеш збагнути невидиме, навчися бачити видиме.
Якщо ти хочеш щось почути, шукай мовчазні дні.
Якщо хочеш вирішити свої проблеми, спроможися переконати інших, що вони – і їхні проблеми.
Якщо твій дух не володар твого світу, він стає його іграшкою.
Якщо ти обдарована людина, це не означає,...

Як він розповідав про Неї!
Йому не вистачало слів, а мені уяви. Вона не така, як інші, і водночас така, як усі. Вона звичайна, бо людина, і Вона особлива, бо – Жінка. Вона проста і притому дивовижна в своїй простоті. Вона незмінна упродовж життя і неповторна кожної миті. Вона рідкісна з-поміж усіх, бо це – Вона. Єдина в своєму роді, бо – вона Його. Вона доступна кожному на рівні серця і недосяжна на висотах духа. Вона незбагненна, бо ніякими анкетними даними не передаси повноти її образу....

Він хімік, вона – філолог. Побралися ще студентами. Дванадцять років тому. Познайомив їх і був свідком на їхньому весіллі спільний приятель Орест. Правда, в самого подружнє життя не склалося. Спочатку вивчав філософію, потім вільний художник, потім воював добровольцем, а після поранення прийняв постриг. Волонтерить, організовує гуманітарні місії.
Вони, як і інші, називають його братом Орестом. Бо він направду для них як брат. Добрий янгол їхньої сім’ї. Щонеділі він обідає...

Пригадую, як прочитав йому з улюбленого Ремарка фразу: «Найбільша хвороба нашого часу – мислення».
– Розумний чоловік. Прямо в корінь позирає… Знаєш, який наш орган працює безперервно?
– Серце, – сказав я.
– Ні, серце стискається і розпружується, напружується і відпочиває. А от мозок працює постійно, навіть у сні. Через те ми самі мусимо давати йому перепочинок.
– Як?
– Відмикати його. Знаходити часину для цілковитого недумання.
– Ні про що не думати? –...

Чоловіки - сівачі. Ввесь час щось сіють - хлібне зерно, свій труд, своє власне сім'я, своє ім'я, свою славу (добру чи недобру). Сіють скрізь і завжди, залишають найцінніше, тому вони й бояться смерти. Жінки ж не сіють своє в чуже, вони народжують живе з живого, себто - відроджуються. Тому смерть їм не така страшна.
А ще жінки - жертовні, вони відданіші чоловікам, ніж ті їм. Ця відданість і видима, і прихована. Вони стрімголов кидаються захищати чоловіка у бійці. Чоловіки ж не втручаються,...

Не дурний сказав: ні в якому дзеркалі не побачиш себе так, як у чужих очах. Досі, наївний, я гадав, що живу в українському європейському місті. До вчорашнього дня.
Приїхали з Москви кіношники знімати фільм про «мукачівський слід Висоцького». Так називалася давня моя стаття, яку передрукував навіть журнал «Огонек». Висоцький давно вже не мій кумир, ні в естетичному, ні в моральному вимірах. Але прийшли вони з рекомендацією шанованої людини, українця, який чотири роки тому в Українському домі...

«Що треба робити, аби зберегти здоров’я?» – питали його.

«Головне – що не треба робити. Бо здоров’я – це коли ти не привертаєш чимось нездоров’я.

Не треба жерти. А їсти можна – скільки хочеться.
Не треба пити абищо, в тому числі пиво, зате – пити багато води. Її ліпше перепити, ніж недопити.
Не треба їсти цукор, зате їсти моркву, буряк, яблуко – щодня.
Не треба тішитися м’ясові, ліпше його замінювати квасолею і горохом.
Не треба довіряти...

Отличная история под кофе в серый пасмурный день.

Дехто з літніх людей у Хусті ще пам’ятає цю предивну історію. Мені розповів її інженер лісокомбінату, коли я працював там після школи слюсарем. Бо йдеться про його діда і бабу.
Ілько Снітар був дуже добрим теслею. Не просто вмілим, про нього казали: «Цей із тріски зробить дошку, а з дошки – сволок». Дерево розмовляло з ним, а він із деревом. Дві золоті руки мав хлопець, а ходив сам, як палець. За тою роботою не до женихання...

Твій човен
Ти вже не боїшся великої води, не шарпаєшся в пошуках броду. Бо ти сама вода. Це – Прийняття себе.
Ти все частіше сушиш весла, віддаючись течії. Бо вона мудріша за тебе і твоє стерно. Це – Надія.
Ти безтривожно пливеш попри чужі береги, знаючи, що свого не минеш. Це – Довіра.
Ти часто пливеш у каламутній і розбурханій бистріні, але твердо знаєш, що так пливуть до тихої гавані. Це – Віра.
Ти ловиш хвилю і в захваті підносишся над водою, над світом, над...

Коли у вас зовсім немає грошей, здається, що ви мало чого можете досягти. Однак ми неодноразово бачили, що найкреативніші ідеї народжуються, коли у вас немає розкоші великих бюджетів.
Багато років тому ми захотіли встановити відеоекрани в спинках крісел у всіх літаках Virgin Atlantic. Особливо ми хотіли реалізувати це в салоні економ-класу, щоб кожен міг насолоджуватися якісними розвагами і відволіктися від хвилювань, пов'язаних з польотом. Жодна авіакомпанія раніше такого не робила, і ми...

С сайта re-self.ru

Быстрое восстановление – моя профессиональная нужда. Интенсивная работа с людьми; непрекращающиеся нововведения в проектах; горные треки на высоту выше 4000 метров трижды в год; частые перелеты и переезды, а иногда и «переплывы», когда крохотная рыбацкая посудина на волнах, захлестывающих внутрь, пропускает в открытой воде двухсотметровый сухогруз, – настойчиво требуют эффективных действий по восполнению своей психической и физической энергии.

Здесь,...

Він продавав стару родинну хату в гірському селі. Забаглося щось залишити від неї на пам’ять. Бодай якусь дещицю. З трухлявої стіни клуні випирав старовинний гранчастий цвях. У дитинстві, бавлячись, вони кидали на нього дужки дірявих сит. Розхитав його, витягнув і поклав на стіл. Увечері скликав родичів і сусідів, щоб пригостити їх на прощання. Чийсь погляд упав на цвях, і дядько, найстаріший із гостей, розповів, що в родині зберігався переказ, буцімто це привіз прадід із війська. А служив він за...