Харьков Форум
  Харьков Форум > Дневники > Вася Хренов

Оценить эту запись

Эпизоды войны

Запись от Вася Хренов размещена 6.01.2017 в 10:22
Обновил(-а) Вася Хренов 18.06.2017 в 23:22

Дебальцево – документальный фильм про войну на Донбассе / Дебальцеве – фільм про війну на Донбасі
https://www.youtube.com/watch?v=H4PuT8c6uV0
Вырваться из котла: как оставляли Дебальцево
http://apostrophe.ua/article/society...baltsevo/10319

http://feldherrnhalle.livejournal.com/
Злочин і кара. Ямпільський казус
http://feldherrnhalle.livejournal.com/15179.html
В даному матеріалі буде розглянуто один з перших масштабних та кровопролитних бойових епізодів літньої кампанії 14-го року - звільнення Ямпілю. Не зважаючи на те, що в даному бою загинуло надзвичайно велика кількість українських бійців, описати даний бій з нашої сторони ніхто чомусь не наважився.
Найпершим зіткненням з противником "лиця в лице" відбулося 17 червня в Луганській області, в селі Металіст. В планах на далеке майбутнє планую також розгялнути даний епізод, в котрому ми втратили декілька БМП, БТР та два танки і приблизно 20 загиблих. Але для початку Ямпіль. Бій відбувся 19 червня 2014 року. В операції брали участь частини 25 пдбр, 24 мбр, 95 аембр та НГУ. Перед тим, як я розгляну детальніше кількість сил та засобів ЗСУ, котрі приймали участь в операції, повернуся трішки назад - до Лиману. В даному населеному пункті знаходилося декілька десятків (4-5) бойовиків без важкого озброєння. Більшість бійців склали казаки, котрі відступили практично без бою. Втрати зі сторони НЗФ склали 8 бойовиків. Після звільнення села дане село стало плацдармом для подальшого наступу в сторону Ямпіля. ЗСУ в даному районі зайняли Т-подібне перехрестя.

Противоповітряна оборона в Донецьку
http://feldherrnhalle.livejournal.com/15075.html
Хоч назва матеріалу і звучить доволі серйозно, тут я вирішив показати всього лиш декілька прикладів того, наскільки захищений Донецьк. Такий собі приклад ліквідації безграмотності. Інформація вже неактуальна, але для історії знадобиться. Цими даними поділився зі мною місцевий житель міста Донецьк. Жодних фото він не зробив аби підтвердити свої слова, тому вірити тобі чи ні, читачу, вирішуй самотужки.
Отже, перш ніж ми перейдемо до ЗРК, покажу вам місце розташування чотирьох комплексів РЕБ "Шиповик" в місті Донецьк.

http://feldherrnhalle.livejournal.com/14440.html
Наслідки зимової кампанії
Поки в мене готується матеріал по боям за Луганський аеропорт та в секторі А в липні 14-го, Ямпіль, Бутівку та Широкіно, вирішив поділитися фотографіями зимової кампанії. А саме покинутої бази українських військ в р-ні Дебальцево, в селі Комуна. В даному н.п. розташовувався один зі штабів ЗСУ, неподалік стояла батарея МСТА-Б 55 арбр з Запоріжжя. Територію прикривали "Тунгуски" 128 гпбр. Періодично там появлялися танкісти 17 тбр, бронегрупи 30 омбр. В кожному секторі або на якісь ділянці фронту є місце куди звозять знищену, підбиту та ту техніку, котра потребує ремонту. Влітку 14-го в секторі "А" це було Лутугіно та аеропорт. Восени та взимку в секторі "С" - Комуна.
Осінню 14-го велися активні бої за Нікішино та в р-ні Міуса. Якась техніка була пошкоджена та відправлена на ремонт в Комуну. Так вона там і простояла до 18 лютого 2015 року поки її не захопили НЗФ. Після того, коли 31 січня провалися друга контратака ЗСУ на Вуглегірськ стало ясно, що місто ми вже не відвоюємо. Від Вуглегірська до Комуни 6 кілометрів по прямій. На моє глибоке переконання, нашим потрібно було почати евакуацію даної бази. Адже там знаходилися десятки ББМ. А до противника всього лиш декілька кілометрів. Тим не менше, були проблеми набагато серйозніші.

http://feldherrnhalle.livejournal.com/14304.html
Реалії ЗС України: позитивні та негативні нюанси. Частина 2
В попередній частині я описав позитивні зміни в нашій армії. Настав час і негативних. Їх в рази більше, але розглядати такі проблеми, котрі можна описати декількома словами, я не буду (сюди входить "армійське долбойобство" та "похуїзм"). В даній коротенькій статті розгляну проблеми такої нової машини для ЗСУ як МАЗ, БТР-4 та декілька невеличких деталей. Розпочну з МАЗу. Частина перша - http://feldherrnhalle.livejournal.com/13522.html
Отже, першу таку броньовану автівку передав Порошенко військовим однієї з бригад ЗСУ ще в далекому 15-му році. Радості та оптимізму бійців не було меж. Але доволі швидко ця радість змінилася на абсолютне розчарування (як в мене щодо всього того, що відбувається в країні). Я попросив солдатів аби ті описали проблеми, котрі вони вбачають в даній автівці. Ось що вийшло:
- погана якість металу, доволі швидко все ржавіє;

Злочин і кара. Деблокада Луганського аеропорту
http://feldherrnhalle.livejournal.com/13860.html

Це продовження циклу "Злочин і кара". Написане мною являється моєю думкою, де, безумовно, є помилки котрі я буду редагувати. Це чорновий варіант.
Сектор "А". Луганщина. Липень 14-го. В даному матеріалі хотілося б розкрити таку невисвітлену тему, як деблокада Луганського аеропорту. Взагалі Луганщина - біла пляма про котру мало хто щось пише. В той час, як Донецьку область поділили на декілька секторів, в Луганській був лише один сектор - "А". Отже, перш за все хотілося б написати які сили та засоби були в даному секторі на період червня-липня найгарячішої кампанії нашої війни. БТрО на цьому етапі війни не буду враховувати. Почну з артилерії (включаючи артилерійські підрозділи м/гпбр, аембр та тбр):
- 3 батареї БМ-27 27 реап (7, 9 та 6 батареї. 7 батарея після оголошення першого червневого перемир'я поїхала в Донецьку область);
- 1 батарея 1 гсадн на 2С19 26 арбр;
- 2 батарея 2С5 26 арбр;
- 1 батарея 1 дивізіону 55 арбр (діяла в р-ні Лисичанська та Попасної, на Луганськ не наступала);
- батарея 107 реап;
- дві батареї 2С3 та 6 БМ-21 1 отбр;
- дві батареї 2С3 та дві батареї БМ-21 24 омбр;
- батарея БМ-21 та декілька 2С3 30 омбр;
- батарея 2С3 128 гпбр;
- два дивізіони Д-30 80 аембр;
- взвод 2С3, мінбатр та ЗАВ 51 мбр, котрий був розподілений між 128 та 24 бригадами.

http://feldherrnhalle.livejournal.com/13522.html
Реалії ЗС України: позитивні та негативні нюанси. Частина 1
Ось ніколи не думав, що до цього дійдуть руки. Вирішив поділитися своїми думками та думками бійців ЗСУ про ситуацію в армії, позитивні та негативні зміни в ній та про все, до чого дійшли руки. Опишу також проблеми деякої техніки, котра є на озброєнні нашого війська. Я звісно не зможу дати хороший аналіз щодо бронетехніки, я в цьому не розбираюсь, тому я вислухав скарги бійців, котрі вони вже не можуть терпіти і написав їх сюди. Пройдуся по БТР-3/4, машині МАЗ-Богдан, та частково по "Спартану". Також напишу декілька слів про Яворівський полігон та іноземну допомогу зі сторони наших тимчасових союзників. Частини буде дві - ПОЗИТИВНІ та НЕГАТИВНІ нюанси. Почну з полігону.

Частина перша. Позитивні зміни в плані озброєння

Отже, як нам усім відомо, США, Канада, Литва, Великобританія та низка інших держав в рамках допомоги та обміну досвідом між нашими бійцями відправляє в Україну інструкторів. Найбільше їх зі сторони США. Американці навчають орієнтуванню на місцевості, картографії, маскуванню. Литовці - снайперській справі. Решта - решту. Для розвідників дещо інший посилений курс. Поспілкувався з бійцем 25 опдбр, котрий "навчався" з американцями з 82 та 101 ПДД, 3 батальйону 15 полку піхотинців та 6-й ескадрон 8 кавалерійського полку. Боєць воює вже третій рік. Багато що знає і вміє. Єдине, що йому сподобалося це навчання з американськими десантниками та литовцями. Більшість бійців ЗС США нічого нового не навчили ветерана БД. Так, ці курси хороша річ. Для піхоти, котра підписала недавно контракт (в Яворів лише контрактники їдуть), це прекрасний досвід. Але для солдатів, котрі бачили війну - мінімальний результат та користь. Радше наші навчали союзників.


Железный капут
http://feldherrnhalle.livejournal.com/13139.html
Война идет третий год. За время войны потеряно свыше 1000 единиц бронетехники с обеих сторон конфликта (в основном, с нашей). И с самого начала конфликта украинские бойцы пытались защищить свою технику от осколков, пуль и РПГ. В начале это были мешки с песком, потом кровати, решетки, бревна...Люди хотят жить. Правда в 70% случаях это не помогало. Примерно с осени 14-го в АК сепаратистов начало появлятся ощутимое количество бронетехники. После зимней кампании сепаратисты ощутили все прелести советской бронетехники в современно конфликте несовременным оружием. Экипажы долго голову не ломали и начали лепить на свои коробочки аналогичные ВСУ решетки. Танкисты лепили ДЗ на "голые" танки. Особенно это заметно в 1 омсбр, 4 омсбр и ОТБ "Август". Эдиничные примеры того, как Т-64А с ДЗ принимали участвие в зимней кампании не рассматриваем. Так вот, речь пойдет об ОТБ "Август". Я видел всякое, от вышеупомянутых кроватей до навареных бронелистов от бронежилетов на БМП. Но когда мне попались фотографии БМП-2 и Т-64А "Августа" - меня стошнило. Да, люди делают это первый раз (лето 15-го). Я это понимаю. У нас тоже было далеко не все гладко. Но что бы так... Смотрим, фото много. Под фото будут коментарии автора этого чуда.

http://feldherrnhalle.livejournal.com/12943.html
Надто багато красного. Звільнення Лиману

даному матеріалі хотів би розглянути такий епізод, як звільнення Красного Лиману. За частину фото та відео дякую Зайцеву В'ячеславу. Тепер вже просто Лиману. Отже, ситуація, котра склалася на початок червня була доволі критичною. 22.05.14 члени бандформування Мозгового та Дрьомова влаштували класичну засідку на колону 4 механізованої роти 2 батальйону 30 омбр. Також в цей день бойовики під командуванням "Абвера" (цікаво, де він зараз?) знищили БП 51 омбр. В результаті цього зухвалого та вдалого набігу на бійців 51-ї бригади особовий склад був деморалізований та відмовлявся виконувати поставлені завдання. Більше того, волиняни самовільно відійшли з 5(!) БП. Як результат, командування АТО практично повністю переглянуло подальший перебіг операції на даній ділянці фронту. Більше того, куди важливішим було те, що через це командування відмовилося від штурму н.п. Дмитрівка, в котрому були три ключові мости (зайнявши дані мости та цей н.п. операція на кордоні виглядала б дещо інакше) і бійців, котрі мали йти на штурм, а саме перший батальйон 79 оаембр, перекинули під Слов'янськ. Де вони пробули до самого його звільнення.
Окрім того, що балакаючі голови кожного дня розповідали про те, що Слов'янськ взятий у кільце, потрібно було свої слова втілювати в життя. Була спланована наступальна операція на Красний Лиман силами 1 батальйону 79 оаембр та силами 3 ПДБ, першої батареї "Нон", частини розвідроти 25 опдбр та різна солянка. Яка саме можна прочитати ось тут http://oneparatrooper.livejournal.com/18850.html. Участь в операції брали також і бійці НГУ з Кривого Рогу та армійський СпН (3 та 8 опСпН ГУР).


Стрелков(Гиркин)-Стариков



..........
Головне Управління Національної поліції в Донецькій області додає 20 нових світлин.
16 год. ·
Покарання невідворотне. Поліція Донеччини притягує до відповідальності 66 осіб, які розстрілювали військову частину та міськуправління міліції в Маріуполі
Масові безлади, пожежі, вбивства - навесні 2014 року Маріуполь захлеснула хвиля терору, зрежисованого «за поребриком». Минуло три роки – і ті, хто виконував волю кураторів, підступно розстрілюючи своїх співвітчизників, захоплюючи державні установи, - за гратами, а інші встановлені та оголошені в розшук і змушені переховуватися. Групу поліції, якій тоді було доручено зібрати доказову базу на зрадників та терористів, очолив В’ячеслав Аброськін, нині заступник глави Нацполіції.
Поліцейські поіменно встановили кожного, хто брав участь у подіях в Маріуполі навесні 2014 року – катував та вбивав людей, захоплював будівлі, скоював розбійні напади, «віджимав» майно громадян, чергував на блокпостах терористів.
На цей час оголошено про підозру 116 особам. З них 38 – затримані, відносно 28 учасників НЗФ провадження були спрямовані до суду. 15 бойовиків вже засуджені, ще 13 – очікують на рішення суду.
Решті 78 учасникам бандформувань, що діяли на території Маріуполя, – заочно повідомлено про підозру та оголошено в розшук. Загалом по області у розшуку перебувають 120 бойовиків, які у минулому були мешканцями Маріуполя.
Серед встановлених учасників НЗФ 58 осіб – це люди, які безпосередньо причетні до спроби захоплення військової частини Національної гвардії 3057 в квітні.
Ще 8 – члени диверсійної групи «Мангуста», яка здійснила кривавий штурм міськуправління міліції 9 травня, де поклали життя 6 правоохоронців та військових. Крім того, поліцейські встановили, що саме ця ДРГ влаштувала теракт на пост-мосту у червні, розстрілявши колону прикордонників. Тоді загинули 3 військовослужбовців.
За цими цифрами – велика та кропітка оперативна робота поліції спільно з СБУ, десятки томів кримінальних проваджень та тисячі опитаних свідків.
Під час розслідування поліцейським довелося стикнутися і з озброєним опором, і з масованою інформаційною атакою проти себе, спланованою проросійськими пропагандистами. Адже співробітники поліції отримали докази, що диверсійні групи, виявлені правоохоронцями, готувалися на території «братньої» держави.
Кривавий штурм
Серед тих, кому загрожує найвища міра - бойовики диверсійної групи «Мангуста», на руках яких - серія терактів, вбивство 9 правоохоронців, військовослужбовців та прикордонників. ДРГ виконувала завдання на скоєння терористичних актів від керівництва «ДНР».
Першою серйозною справою диверсантів став напад на гарнізон міліції Маріуполя. До справи готувалися кілька тижнів.
Безпосередні учасники тих подій, правоохоронці та військові, які обороняли будівлю до останнього та вижили у пеклі, досі згадують цей день як другий день народження.
Пізніше, під час розслідування, поліцейські зрозуміють, що напад був ретельно спланованим, а серед «мирних мітингарів» ховалися завербовані диверсанти.
Як фашисти у Другу світову, терористи розпочали штурм зненацька - близько 10 ранку 9 травня 2014 року. Для нападу злочинці цинічно обрали день вшанування ветеранів та накинулися підступно – з-за спин мирних мешканців, обдурених проросійською пропагандою.
В масках та камуфляжі, з автоматами, вони увірвалися до чергової частини та відразу відкрили вогонь на ураження. У будівлі були жінки, інші співробітники, яких взяли у заручники.
Загарбники вдерлися на другий поверх, поливаючи вогнем коридор та розчищаючи собі дорогу за допомогою світло-шумових гранат. Але третій поверх виявився терористам не по зубах. Правоохоронці та військові, які були там присутні, мужньо зустріли ворога, надали гідну відсіч та зупинили бойовиків, деякі з героїв – ціною власного життя.
- В нас був один автомат на трьох. Будівля почала задимлюватися Ми побачили, що стіни вже горять, вибухнула підлога між другим та третім поверхом, і в нас почали стріляти з автоматів. Спробували вийти через запасний вихід, але і там все палало, - розповідає Микола Побойний, один з учасників оборони, нині очільник поліції Маріуполя.
На його очах від куль нападників вмирали товариші.
У ході звільнення будівлі члени диверсійної групи були заблоковані та вже збиралися здаватися, однак коли до будівлі підійшов натовп людей, вони зрозуміли, що в них є шанс втекти. Бойовики передяглися у цивільний одяг та скориставшись ситуацією, пройшли повз оточення та розтворилися серед мирних мешканців.
Досі деякі громадяни, що потрапили під вплив проросійської пропаганди, вважають, що вони прийшли 9 травня 2014 року під будівлю міськуправління міліції Маріуполя «рятувати» правоохоронців, а насправді – дали втекти злочинцям, які вбили 6 правоохоронців та військовослужбовців.
За мир в Маріуполі віддали життя начальник відділу ДАІ Маріупольського МУ Віктор Саєнко, молодший інспектор зв'язку батальйону патрульної служби Маріупольського ГУ Михайло Єрмоленко, інспектор патрульної служби полку патрульної служби Донецького МУ Михайло Симаков, військовослужбовці ЗСУ Сергій Демиденко та Олег Ейсмант, боєць батальйону «Азов» Родіон Добродомов та солдат Національної гвардії Богдан Шлемкевич.
Над затриманням банди працювали кращі оперативники країни на чолі з нинішнім заступником глави Нацполіції В’ячеславом Аброськіним.
На сьогодні поліцейські встановили 8 членів банди, 5 – затримані та знаходяться в слідчому ізоляторі, ще три оголошені у розшук. Відносно кожного відкрито відразу кілька кримінальних проваджень – за вбивство, участь у незаконних збройних формуваннях, тероризм, а також розбійні напади та викрадення автотранспорту. Такий «послужний список» тягне на 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Угрупування очолював маріуполець Олег Недавній, 1958 року народження на прізвисько «Мангуст». Він займався страйкболом та сколотив банду з учасників своєї команди. Диверсанти проходили підготовку у військовому таборі РФ в Ростовській області.
За оперативною інформацією, ватажок був вбитий у 2014 році. Розшуковці встановили, що один з його поплічників на прізвисько «Призрак» наразі воює у складі бандформування «Восток» в окупованому Донецьку.
Наразі матеріали кримінального провадження, відкритого СБУ за ст. 258-3 «Створення терористичної групи чи терористичної організації» Кримінального кодексу України, перебувають на розгляді у Жовтневому суді м. Маріуполя.
Напад на військову частину
16 квітня 2014 року близько 20.30 проросійськи сили вперше здійснили масштабну озброєну провокацію і вперше зустріли неочікуваний опір. Для терористів це було «тренування» перед трагічними подіями 9 травня. Тактика дій диверсантів в обох випадках були ідентичними – напад із-за спин мирних мешканців та снайпери на даху, які поливали вогнем і військових, і мирних.
Захоплення військової частини по пр. Нахімова, 182 розпочиналося під прикриттям мирних мешканців, дезорієнтованих пропагандою, які вимагали відкрити їм ворота. За їх спинами вже йшла екіпірована група бойовиків.
Командиру частини було висунуто ультиматум: здатися та здати усю наявну зброю, яка зберігається у гарнізоні, або розпочнеться штурм. Військові відмовилися віддавати зброю терористам та прийняли бій.
Проти солдатів вийшли озброєні невідомі, які були у балаклавах, бронежилетах та кидали вибухові пакети. Тож, стало зрозуміло, що штурм не був випадковістю, до нього ретельно готувалися заздалегідь, аби будь-що заволодіти військовим арсеналом.
Було створено дві групи міліціонерів-добровольців, які вирушили на допомогу військовослужбовцям. Вони врізалися у тил нападникам та планомірно просувалися, затримуючи учасників штурму. Одною з груп керував Юрій Горустович, нині начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Донецькій області.
Все відбувалося у повній темряві, а в цей час з дахів по міліціонерам стріляли снайпери…
Правоохоронці затримали тоді 58 осіб. У багатьох, хто входив до ударної групи загарбників, міліціонери вилучили зброю, бронежилети, балаклави та інше спорядження, також були встановлені та вилучені автомобілі, на яких вони прибули.
Після затримання співробітники міліції провели копітку роботу з відділення «зерен від полови» - встановлювали, кого з затриманих терористи використовували в якості «живого щита», а хто є активним учасником штурму.
Судом їм було обрано запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. У зв`язку з тим, що підозрювані не з’являлись до правоохоронних органів, їх було оголошено у розшук.
Але за злочини потрібно відповідати – через 5 чи через 10 років. В 2017 році поліцейські встановили місцезнаходження та доставили до слідчого підрозділу 18 осіб.
За даним фактом відкрите кримінальне провадження ч.4 ст.294 «Масові заворушення» Кримінального кодексу України. Досудове розслідування здійснює Центральний відділ поліції м. Маріуполя.
Ця робота продовжується, аби жодний злочинець не уникнув покарання, а решта знали – так буде з кожним, хто зрадить свою країну.
https://www.facebook.com/don.gumvs/posts/1692137997749314

..............
Вспомнить все. Обстрел казаками поселка Белое в Луганской области

Денис Казанский Опубликовано Июнь 18, 2017

Война на востоке Украины длится уже три года, и пока не думает заканчиваться. Многие события 2014 года за прошедшее время уже постепенно успели стереться из памяти. А что-то, чего мы не знали раньше, становится известным только сейчас.

Но так или иначе, есть такая информация, которую нам никак нельзя забывать. Более того, ее важно сохранить для потомков.

В тот период было снято много видео и фотоматериала. Что-то из этого приобрело широкую известность, кое-что всплывает только сейчас.

Например, вот это видео, залитое 1 сентября 2014 года. Автор запретил вставлять его с ютуба, поэтому я залил его на Фейсбук. На видео российские казаки обстреливают поселок Белое в Луганской области. Обстрел велся 31.08.2014.

Автор назвал видео «Казаки из «Град-П» и 152 мм гаубицы Мста-Б снесли блокпост нацгвардии Лутугино». Но на самом деле обстреливают не Лутугино, а Белое Лутугинского района. Просто россияне плохо разбираются в географии Луганской области. Что касается «блокпоста нацгвардии», то на видео хорошо видно, что обстрел ведется по жилому сектору. В разных частях поселка поднимаются столбы черного дыма. При этом казаки сами документируют свои преступления. Каждый раз когда кто-то будет в очередной раз заводить старую, заевшую пластинку про «украинских карателей», просто покажите ему этот ролик.
https://www.facebook.com/den.kazansky2016/videos/1800092010320409/
Этот варварский обстрел казаки задокументировали не только на видео, но и на фото. Много фотографий обстрела поселка Белое было выложено на странице «Казачьей национальной гвардии» «Вконтакте». У кого доступ не заблокирован может пройти по ссылке и посмотреть

Поселок Белое горит, расстрелянный российскими казаками. Дымом затянут почти весь населенный пункт, возгорания в разных частях поселка. Ну правильно, зачем «освободителям» жалеть какое-то бандеровское село.

Вот и Козицын. Лично руководит убийством мирных жителей.






Какой интересный «Камаз» без номеров. Ни разу не российский, конечно.


Можно ли вообще прицельно стрелять из этой хуйни? Самопальное орудие бьет по принципу «на кого бог пошлет». А потом на место убийства мирных граждан приедет «Россия 24» и снимет сюжет про «украинских карателей».


О последствиях этого обстрела через несколько дней написало луганское издание Схид.инфо. Жители поселка Белое писали в соцсетях — «это были дикие дни».

онечно, ничего сенсационного в этом нет. Ранее публиковалось уже много информации о том, как российские «освободители» разрушали из артиллерии Дебальцево и Углегорск, которые захватили в нарушение Минских соглашений зимой 2015 года. Первый лидер боевиков ЛНР Болотов в своем интервью незадолго до загадочной смерти признавался что батальон «Заря» с целью провокаций обстреливал Луганск летом 2014 года. А недавно в очередной раз «патриоты Донбасса» обстреляли Красногоровку, где уничтожили больницу и школу, а также Авдеевку, где убили четырех мирных жителей.

И все же очередное видеодоказательство преступлений россиян в Донбассе имеет большое значение. Все подобные кейсы необходимо собирать, сохранять и тщательно систематизировать, чтобы правда об этой войне никогда не была забыта.

http://deniskazansky.com.ua/obstrel_...oselka_beloje/
Размещено в Без категории
Просмотров 425 Комментарии 0
Всего комментариев 0

Комментарии

 

Часовой пояс GMT +2, время: 15:09.


Харьков Форум Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2017, Jelsoft Enterprises Ltd.