Лідери бойовиків відмовились від зустрічі в Мінську, - ЗМІ
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
…
Роман Доник добавил 6 новых фото.
1 ч. ·
Их называют "тюльпанами". Иногда "черными тюльпанами". Иногда поисковиками.
Они гражданские. Они волонтеры. Они приезжают за свои средства.
Они ездят на ту сторону за нашими погибшими ребятами. Они вывозят оттуда груз 200.
Они все разные. Группы по несколько человек. Из разных городов. У них ротации по 10 дней.
У каждого своя робота, семьи, свои дела. Они оставляют их на 10 дней, для того чтоб вернуть кому-то сына, брата, мужа, отца. Погибшего. Но вернуть для того, чтоб похоронить.
По-Христиански.
Раньше, до войны, многие из них занимались поиском останков на полях боев второй мировой.
"Мемориал", группы "Поиск" и другие поисковые группы. Сейчас они ищут и привозят наших ребят.
Обычные люди из обычных городов. А не какие-то хваленные распиаренные группы "гражданско-военного сотрудничества ВСУ", которым передают 200ых уже в глубоком тылу.
Они все разные. многих из них террористы вывозили на расстрелы, как шпионов. Они патриоты.
Недавно кто то наехал на них в прессе, что они сепары или сторонники сепаров.
Это не правда.
Они мужественные ребята, которые делают очень много для всех нас.
Только одна группа, по их словам, за время войны вывезла около пятисот 200ых с той стороны. Тех, кого считали бы пропавшими без вести.
Они живут свою вахту в доме, во дворе которого стоят пропахшие сладковатым трупным запахом "холодильники". Они уходят на 10 дней в царство мертвых. Они ездят чтоб вернуть погибших живым. Каждый выезд может быть последним. Можно попасть под обстрел. И наш и не наш. Они могут попасть на обдолбленных "ополченцев" которым может что-то показаться. Группы из практически всех городов Украины. Мульти язычные и русскоговорящие. Они просто делают то, чего не могут не делать.
Они выбрали себе самое сложное направление. Если мы живем в двух измерениях, то им приходится заныривать еще и в третье. Пожалуй, самое опасное. Поэтому прежде чем верить всякому бреду, просто попробуйте примерять на себя то, чем они занимаются. Или представить мать, не имеющую возможность похоронить сына, оставленного в какой-то посадке при отступлении. Не все так просто на этой гребанной войне.
Виталий Куприй
37 мин. · отредактировано ·
Тільки що Верховна Рада України з "десятої спроби" ухвалила революційний закон, який дозволяє ефективно боротись з хабарництвом. Я також є співавтором цього закону і активно його пропагував серед депутатів і у тому числі на засіданнях свого Комітету по правоохоронній діяльності.
В залі було таке напруження, що деякі депутати навіть не розуміли за що вони голосують. Коли після чергового провалу в голосуванні Юрія Луценка запитали, чому він не підтримує такий важливий законопроект, він почав розповідати не по темі про зовсім іншу законодавчу ініціативу. Помилка народного депутата викликала шквал сміху та аплодисментів в сесійній залі.
Суть закону полягає в тому, що тепер громадянин може без перешкод використовувати засоби прихованої аудіо і відеофіксації для того щоб документувати факти вимагання хабарів. Більш того, після отримання таких фактів людина може сама піти до суду і відкрити кримінальне провадження проти знахабнілого чиновника.
В суді буде розпочато процес, в якому громадянин буде виступати у ролі прокурора. Для цього проваджується інститут громадського обвинувачення з можливістю доручати ведення справи іншим особам. Тепер правозахисні організації зможуть надавати безпосередню юридичну допомогу в суді тим, хто став жертвою чиновників.
Це прорив! Слава Україні!